КИЇВ. – Вранці 19 червня відійшов у вічність Іван Драч – один з найяскравіших поетів з когорти шістдесятників, прозаїк, кіносценарист, громадський діяч провидіння Народного Руху України‚ Людина, яка тонко відчувала Україну та її душу.
Іван Драч народився 1936 року в селі Теліжинці Тетіївського району на Київщині.
Після закінчення у Тетієві середньої школи почав викладати російську мову та літературу в семирічці сусіднього села Дзвенячого. Працював інструктором райкому комсомолу, служив в армії.
Перший вірш поета з’явився ще у 1951 році.
У 1958 році він вступив на філологічний факультет Київського університету ім. Тараса Шевченка, але його виключили через творчі та політичні погляди.
Залишивши навчання, І. Драч працював в „Літературній Україні“. Дебютував на початку 1960-их років, коли „Літературна газета“ опублікувала його поему-трагедію „Ніж у сонці“. У 1962 році вийшла перша збірка поета – „Соняшник”.
У 1964 році він здобув фах кінодраматурга на Вищих сценарних курсах у Москві. Після чого працював в сценарній майстерні Київської кіностудії ім. Олександра Довженка.
У середині 1980-их років його обрали до правління Київської організації Спілки письменників України, потім він став головою правління.
В кінці 1980-их років поет став першим головою Народного Руху України, тричі обирався депутатом Верховної ради.
До цього часу І. Драч очолював громадську організацію Конґрес української інтеліґенції.
У 2006 році був удостоєний звання Герой України. На рахунку поета понад 10 збірок, кіноповісті, сценарії.
Поета поховають у рідному селі Теліженці біля могили сина Максима, як заповів сам поет.
Свої співчуття висловив Президент України Петро Порошенко, який назвав І. Драча одним із найяскравіших поетів з когорти шістдесятників.