БЕРЛІН. – 15 травня Посол України у Федеративній Республіці Німеччина (ФРН) Андрій Мельник повідомив: „Маємо велику перемогу у Берліні: щойно незалежний реґулятор „Bundesnetzagentur” прийняв остаточне рішення про відмову надати проєктові „Північний потік-2” виняток із законодавства Евросоюзу! Навіть якщо тепер долю „Nord Stream-2” вирішуватиме суд, Україна вдячна Німеччині за солідарність”.
„Цим рішенням німецької влади фактично поставлено жирний хрест на численних політичних спекуляціях останнього пів року про те, що нібито певні сили у Німеччині мали свідомий намір створити для „Nord Stream 2” законодавчі лазівки для звільнення цього суперечливого проєкту з-під eвропейського законодавства”, – упевнений А. Мельник.
Дипломат підкреслив, що Україна, економічні та політичні інтереси якої, як відомо, зазнають суттєвого впливу внаслідок спорудження цього газогону, з перших хвилин мала „абсолютну довіру” у те, що німецька держава забезпечить справедливий та неупереджений розгляд питання про можливе виключення Nord Stream 2 з-під реґулювання Европейського Союзу.
Хоча за законом частина трубопроводу, який з’єднує країну Евросоюзу з країною-нечленом спільноти та проходить територією Німеччини, за певних умов може бути звільнена від нормативних вимог, у даному випадку це право не може бути застосоване, адже газогін не був завершений до 23 травня 2019 року. А саме це є умовою звільнення. Таким чином, після введення в експлуатацію „Nord Stream 2” підпадає під дію німецьких реґуляторних вимог та европейських норм щодо розділення, доступу до мережі та реґулювання витрат.
У Федеральному мережевому аґентстві розглядають поняття завершення терміну з точки зору будівництва та технологій. Заявник натомість арґументує свою вимогу тим, що інвестиційне рішення було прийняте задовго до 23 травня 2019 року. Реґулятор уточнює, що „Nord Stream 2 AG має” можливість оскаржити ухвалене ним рішення від 15 травня в суді.
Усі держави-члени Европейського Союзу мали змогу вивчити заявку „Nord Stream 2 AG”. Ці думки були враховані німецьким реґулятором, так само, як і спільні заяви компаній „PGNiG S.A.” та „PGNiG Supply & Trading GmbH”, яких було запрошено до консультацій після подання заявки 18 березня 2020 року. Жодна з держав-членів і запрошені компанії не розділяють арґументацію „Nord Stream 2 AG” щодо завершення терміну будівництва, зазначають у реґуляторі.
Зі зміною Газової директиви 2009/73/EG европейські реґуляторні вимоги були поширені також на трубопроводи між державою-членом ЕС та третьою країною. Нове европейське законодавство набуло чинности 12 грудня 2019 року.
Російська компанія розраховувала отримати виняток для відрізка у 12 морських миль, які проходять територією ФРН. Це дозволило б зберегти монополію „Газпрому”, чого не допускає европейське реґулювання.
Проєкт будівництва газопроводу „Північний потік-2” для постачання газу до Европи в обхід України здійснював російський „Газпром” спільно з европейськими компаніями „Engie”, „Uniper”, „OMV”, „Shell” і „Wintershall”.
Україна виступає проти будівництва газогону „Північний потік-2”. Крім того, противниками російського газопроводу є США, Польща і країни Балтії. Раніше передбачалося, що „Північний потік-2” буде запущений до кінця 2019 року.
20 грудня 2019 року Президент США Дональд Трамп підписав оборонний бюджет країни, який передбачає введення санкцій проти російських газопроводів „Північний потік-2” і „Турецький потік”. Після цього швайцарська компанія „Allseas”, що займалася укладанням труб для газогону „Північний потік-2”, припинила роботи.
На початку лютого німецьке видання „Handelsblatt” з посиланням на поінформовані дипломатичні джерела у Вашінґтоні повідомило, що в разі спроби добудувати „Північний потік-2” Конґрес США готовий ухвалити наступний пакет санкцій, спрямований як проти европейських інвесторів цього російського проєкту, так і проти потенційних покупців газу.
„Укрінформ”, Посольство України у Федеративній Республіці Німеччина