14 грудня, 2018

Невідкладне завдання

Українська держава переживає складний період свого становлення. Економічне та соціяльне становище вимагають негайного поліпшення. В іншому випадку відірваність від життя багатьох програм і рішень, неякісність науково обґрунтованого прогностичного мислення, невизначеність функцій та уповноважень державних структур, вкрай низька відповідальність майже всіх ланок господарського механізму приведуть країну до кризи. І це значною мірою буде кризою управління. 

З причини неефективного управління і недостатнього верховенства права протягом п’яти останніх років держава недоотримала 70 млрд. дол. надходжень до бюджету.

Про це свідчать результати дослідження Центру економічної стратегії.

„Ця сума вища за весь український зовнішній борг. Тобто, проблему його обслуговування можна було б вирішити за рахунок ліквідування тільки найбільших корупційних схем. При цьому дана сума включає в себе тільки втрати в сфері державних фінансів, вона не відображає, скільки могла б заробити економіка, приватний сектор, наприклад, за рахунок появи ринку землі, поліпшення інфраструктури або усунення тіньового імпорту-експорту, – прокоментував результати дослідження виконавчий директор згаданого Центру Гліб Вишлінський.

За даними дослідження, істотне посилення верховенства права в Україні за п’ять років могло б дати економічний ефект в 26.6 млрд. дол. одноразових надходжень і ще 8.6 млрд. дол. додаткових надходжень щороку. Найбільша сума в структурі бюджетних втрат стосується відкриття ринку землі та ухилення від сплати податків при оплаті праці.

Прозорий і повноцінний ринок сільськогосподарської землі замість ринку оренди земельних ділянок відкрив би можливості для отримання додаткових 12.4 млрд. дол. до бюджету одноразово і 52 млн. дол. щорічно.

Через „тіньовий“ ринок праці держава недоотримує щороку 6 млрд. дол.: 2.8 млрд.– від єдиного соціяльного внеску і 3.2 млрд. – від податку на доходи фізичних осіб.

А такі „тіньові“ галузі, такі як видобуток бурштину, незаконне вирубування лісів, гральний бізнес, за умови їх леґалізації можуть дати 0.2-0.4 млрд. дол. надходжень до бюджету – це навіть за найбільш консервативними прогнозами.

Зруйнування радянської командно-адміністративної системи державного управління не було поєднане зі створенням якісно нового апарату управління, який відповідав би новим історичним умовам. Цей процес нині відбувається стихійно, несистемно‚ він не тільки не позбавлений вад минулого, а став ще бюрократичнішим і корумпованішим, таким, що іґнорує потреби й інтереси простих людей.

Зростання кількости управлінців час­то відбувається за рахунок малокомпетентних людей. Корумпованість охопила всі структури управління, бюрократизм став нормою поведінки державних службовців — усі ці обставини фактично звели нанівець організаційну діяльність державного уп­равління, призвели до втрати керованости багатьма сферами су­спільного життя й економікою.

Обставини‚ що склалися‚ вимагають особливої уваги до проблем управління з боку державних інститутів і з боку науки. У міру створення нового державного управління мають розширюватися та поглиблюватися наукові уявлення та методи, що має першорядне значення для розвитку як теорії, так і практики управління.

Це невідкладне завдання перед Україною‚ тому саме воно‚ а не партійні інтереси‚ має бути головною темою обговорення під час виборчої кампанії.

Коментарі закриті.