Уже вкотре я був міжнародним спостерігачем на виборах у Харкові чи області. Мої спостереження мали три головні стадії: до відкриття виборчих дільниць, перебіг голосування від 8 до 20-ої години та обчислення результатів, що іноді може тривати цілу ніч. У самому центрі міста я появився на виборчій дільниці о 7:15 год. ранку. Оглянув дільницю, чи не має передвиборчої аґітації та чи достатня інформація, що тут розташована дільниця. У самій дільниці перевірив, чи є інформація, необхідна для голосування.
О 8-ій год. відчинили дільницю та почали видавати по два виборчі бюлетені. Під час мого спостерігання мені вдалося відвідати 14 дільниць. Правда, не вдалося побачити голосування за місцем проживання виборців, але це становило дуже малу кількість осіб.
На цих дільницях вибори пройшли без порушень. Загально панував спокій та вмілість членів дільничних комісій. Можливо, в майбутному і в Україні з’являться електронні машини для голосування і це буде ще більш демократичним і прозорим.
Велика частина дільничних комісій складалася з дуже молодих людей, було дуже багато жінок, які були дуже оперативними. З 14 дільниць тільки у двох голови чи секретарі комісій, до яких я звернувся українською мовою відповіли теж українською. У всіх інших випадках треба було прилюдно стверджувати, що, не знаючи державної мови, особа не може очолювати комісію.
В одній дільниці неправильно було вивішено інформацію про партії, бо з двох боків мобільної стіни, тоді як виборці, щоб одержати бюлетені, проходили тільки з однієї сторони. Член комісії став вказувати виборцям, що по другій стороні є також інформація про партії. Таке виправлення мене не задовольнило, але влаштувало спостерігача від одної з тих партій, котрі були по другій стороні.
На одній дільниці, яка була лікарнею, хвора жінка бажала проголосувати, але не була прописана там. Лікар не пускав її додому, де вона могла б проголосувати, коли б до неї прийшли від дільниці, де була вона прописана. Так і не проголосувала.
У Харкові в усіх округах першість була чергу за партією „Слуга народу“. Без цієї партії, була б на першому місці партія „Опозиційна плятформа“ з одіозними Юрієм Бойком, Вадимом Рабіновичем і Віктором Медведчуком. На мою думку, „Слуга народу“ – далеко краща альтернатива. З іншого боку це не позитивне явища, бо Верховна Рада повинна мати нагляд над президентом.
Ню-Йорк