Життєвий шлях відомого дослідника Голодомору Миколи Міщенка проліг від села Монастирські Будища до Чикаґо. Він народився 24 грудня 1934 року у селі, де був розташований Красногірський монастир, що був одним із трьох, які існували у цій місцевості Полтавщини. Дев’ятирічним хлопчиком у 1943 році він покинув разом з батьками рідне село і опинився у Австрії. З табору біженців сім’я полтавців виїхала до Бразилії у 1947 році.
В Бразилії М. Міщенко включився в громадське життя місцевого українства, був бібліотекарем філії Хліборобсько-освітнього союзу, членом Українського товариства „Соборність“, де згодом був вибраний заступником голови філії товариства. На цій громадській посаді М. Міщенко залишався аж до виїзду у США в 1958 році.
М. Міщенко пізніше згадував: „Мене тягнуло туди, де я народився. Криниця‚ яку викопав мій прадід з сусідами, ще й досі використовується хуторянами так як і раніше, але будинку, який стояв по лівому боці вулиці, вже немає, те місце заросло кущами і бур’яном. Після того, як ми виїхали, нашу хату використовували як сільський пологовий дім, а потім її зруйнували. Площа, де була колись церква св. Миколая, теж заросла бур’янами. Церкву було закрито після війни, а у 1986 році заміновано й висаджено в повітря“.
У Чикаґо М. Міщенко спочатку служив капралом американської армії, а згодом здобув освіту інженера-конструктора, тривалий час працював у компанії „Bell & Howell“, а від 1984 року – головним інженером компанії „Моторола“, у 1993 році був обраний на науково-технічного дорадника цієї компанії‚ став автором 50 винаходів у галузі виробництва кінознімальної апаратури, а згодом – новітніх засобів мобільного зв’язку.
М. Міщенко був заступником голови Громадського комітету зібрання фондів на дослідження Голодомору Конґресовою комісією США під керівництвом д-ра Джеймса Мейса, згодом долучився до спорудження Пам’ятника жертвам Голодомору у Миргороді, який був побудований за фонди Фундації Голодомору у США, був членом Комітету побудови пам’ятника Голодомору при православній катедрі св. Андрія в передмісті Чикаґо, співпрацював з Асоціяцією дослідників голодоморів в Україні.
Предметом особливої уваги М. Міщенка є Фундація українського геноциду у США.
Працю М. Міщенка у громадській, культурній та церковній площині належним чином оцінили. Його нагородили орденом Золотого хреста від Союзу культури та мистецтва України, а 2008 року тодішній Президент України Віктор Ющенко нагородив його орденом „За заслуги“ ІІІ ступеню.
Я зустрівся з М. Міщенком в ході презентації моєї та д-ра Івана Буртика з Кліфтону‚ Ню-Джерзі‚ книги про Другу Дивізію Української Національної Армії у травні минулого року. М. Міщенко і його дружина Валентина, а також Галина Грушецька вели мову про масове винищення українського люду‚ організоване московськими большевиками‚ яке пізніше дістало назву Голодомор-геноцид українців. Закордонні українці не забувають про страшний Голодомор.
Лохвиця‚
Полтавська область