6 квітня, 2018

,,Ми маємо стояти пліч-о-пліч з українцями” – Сенатор Портман

Сенатор Роберт Портман (Фото: Радіо Свобода)

Один із чільних американських сенаторів, співголова Групи підтримки України в Сенаті США, Роберт Портман заявив, що американська летальна зброя, яка має бути передана Україні найближчим часом, допоможе українцям краще себе захистити. В ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода у Празі перед візитом в Україну Cенатор Портман (республіканець з Огайо) також висловився за рішучішу підтримку українських реформ з боку США та Европейського Союзу. Р. Портман, який є членом сенатського Комітету закордонних справ, також віддав належне українській рішучості до змін після Революції Гідности і висловив оптимізм щодо майбутнього України, не дивлячись на серйозні виклики, головним із яких, на його думку, є загроза територіяльній цілісності.

– Після Праги Ви здійсните візит в Україну. Що на Вашому порядку денному цього разу в Україні? 

– Це буде візит для вивчення ситуації. Ми зосередимось насамперед на двох речах. Одна – впевнитись, що Сполучені Штати надають Україні ту допомогу, якої вона потребує, включно з військовою допомогою, аби Україна могла захищати свою територіяльну цілісність. Протягом останніх пару років Конґрес США дав добро на те, щоб американська військова продукція могла бути продана українцям. І недавно нова адміністрація дала згоду на продаж певного озброєння, щоб українці мали змогу захистити себе. І як член Комітету закордонних справ Сенату я хочу побачити, як це працює і що ще потрібно українському урядові від Сполучених Штатів.

По-друге, ми будемо говорити про реформи – економічні й політичні. Я вважаю, що вони дуже важливі. Одне – це територіяльна цілісність країни, яка після Майдану повернулася обличчям до Заходу. Ми повинні разом із Евросоюзом підтримати українців. Але, по друге, важливо також пересвідчитись, що Україна втілює реформи. Певного проґресу досягнуто, але є місце для ще більшого поступу. Ми будемо говорити з керівництвом країни, депутатами Верховної Ради про ці питання також.

– Незабаром буде передано першу частину американської військової допомоги цього року. У чому важливість цього?

– Це дозволить українцям просто захистити себе. І одне з питань, яке постало в Конґресі: чому адміністрація [Дональда Трампа]не є більш проактивною в пляні допомоги Україні? Адміністрація [Барака] Обами, як виглядало, була зацікавлена, але військова допомога Україні так і не була нею надана. Після багатьох місяців обговорення нинішня адміністрація робить поступ уперед. Я вважаю, що США роблять правильно – разом з іншими надаючи Україні можливість придбати зброю, аби захистити себе.

– Чи українці зможуть використовувати летальну зброю де завгодно, коли завгодно і як завгодно, чи ця зброя переважно оборонного характеру і певні умови є з боку США щодо її використання?

– Вона переважено для оборонних цілей. Бо українці не наступають – вони захищають територіяльну цілісність і свою територію.

І на східному кордоні України є потреба відповісти на дії підтримуваних Росією заколотників. Там також є російське озброєння і частина з нього була захоплена і виставлена на площі в Києві. І українцям важко захищатися, зокрема проти танків. І будуть передані [протитанкові] ракетні комплекси, які дадуть можливість українцям відповісти на це, щоб краще себе захистити.

– Серед цього озброєння протитанкові ракетні комплекси ,,Джавелін”. 

– Так, це правда.

– У чому важливість ,Джавелінів” для України, адже для неї – це новий тип американського озброєння…

– Це тип зброї, який дозволяє українцям мати змогу відповісти на загрозу, перед якою вони постали, включно з танками.

Знаєте, після Другої світової війни було переконання, що такого роду діяльність [аґресія Росії – ред.] більше не матиме місця в Eвропі. Але все ж таки це сталося. Крим забрали, а на східному кордоні – справжня війна. І тому існує потреба, аби українці мали потрібну зброю для самозахисту.

– Серед експертного середовища у Вашінґтоні є й така думка: мовляв, більше зброї означатиме більше напруги, більше насильства в зоні конфлікту… Якою є Ваша відповідь на це?

– Я думаю, що доведено, що буде якраз навпаки. Маючи здатність захищати себе, є більше шансів досягти миру. Бо будуть певні наслідки. Сила українського війська покращилась, так само, як і вишкіл. Країни НАТО допомагають у цьому сенсі, включно зі США та іншими партнерами по НАТО.

А зараз для українців буде нагода мати додаткове озброєння і вони зможуть сказати, що будуть наслідки в разі, якщо аґресія триватиме. І це, я думаю, призведе до мирного вирішення, включно з потребою виконувати Мінські угоди і Мінськ-2 зокрема, замість того, щоб бути свідками того, що відбувалося донині. Бо без здатности відповісти і щоб інша сторона відчула наслідки своїх дій, буде більше аґресії, а відтак і більше кровопролиття. Ми ж хочемо бачити мир у тому реґіоні. Українці не намагаються наступати, вони лише намагаються захищати свою територіяльну цілісність.

– Були повідомлення, що американська зброя не буде надана бійцям крайньоправих батальйонів. Чи це правда?

– Я так розумію, що зброя буде надана українській армії. І українська армія буде мати контроль над цими озброєннями і буде здатна їх правильно використовувати.

– Чи Ви налаштовані позитивно, що конфлікт на сході України буде вирішений швидше і в мирний спосіб?

– Він буде вирішений через відданість. Не лише через українську армію, Збройні сили і краще озброєння, яке вони зможуть використовувати. Але й з допомогою решти світу, зокрема з допомогою Европейського Союзу та Сполучених Штатів. І ми маємо стояти пліч-о-пліч з українцями. Так само, як ми стоїмо пліч-о-пліч, тримаючи санкції у відповідь на аґресію і незаконне забирання Криму. Я дійсно думаю, що конфлікт може бути вреґульовано. Але це не станеться за умов відчутности наполегливости і відданости. Одна з речей, про які я говорю, коли їжджу Европою – і зараз у Чеській Республіці, і перед цим у Німеччині, – ми маємо стояти разом. І за цих умов імовірність успіху є вищою.

– Чи Крим все ще високо стоїть на зовнішньополітичних радах США, через чотири роки після незаконної анексії і окупації його Росією?

– Так, ми звертаємо увагу на Крим і це мають робити й інші. Це те, що має робити цілий світ, включно з ООН. Бо це вперше, як мені бачиться, з часів Другої світової війни, ми мали таку дію [анексію – ред.] без відповіді. Ми маємо й далі бути твердими, і, роблячи це, ми робимо шанси на успіх щодо Криму добрими, і для України в цілому. Але також ми не створюємо прецедент для іншої аґресії щоб вона відбулася деінде в світі.

– Ви стежите за подіями в Україні, Ви були засновником і нині є співголовою українського кокусу (Групи підтримки) в Сенаті США. Беручи до уваги ті проблеми й виклики, перед якими нині стоїть Україна, чи Ви все ж маєте оптимізм щодо її майбутнього?

– Україна завжди поставала перед викликами. Коли я буду в Києві, я відвідаю Меморіял пам’яті жертв Голодомору. І я ще раз пригадаю ті величезні виклики, з якими стикалась Україна. Але українських народ твердий, він має cтійкість. Тому маю надію, що те, що відбулось під час Майдану і ціла Революція Гідности – тоді йшлося саме про гідність, щоб Україна мала право обирати свій власний шлях, щоб Україна була незалежної державою і мала право вибору. І за це постав народ України. І у підсумку це переможе, це матиме успіх.

Як я вже казав, є серйозний виклик у пляні територіяльної цілісности і є військові виклики. Але також є і внутрішні виклики, і треба продовжувати реформи всередині країни, політичні, економічні реформи. Я був спостерігачем на українських президентських виборах разом із парляментарями з цілого світу. Решта Вільного світу дивиться на Україну, щоб вона була успішною. І в мене є великі надії, що з продовженням відданости і рішучости з боку ЕС, США, ООН, цілого вільного світу, і зі стійкістю українського народу, майбутнє України може бути світлим.

Ростислав Хотин працював кореспондентом аґентства Reuters в Києві, на Всесвітній службі Бі-Бі-Сі в Лондоні, кореспондентом телеканалу 1+1 та аґенції УНІАН в Брюселі, а нині – редактор Радіо Свободи в Празі.

Copyright © 2018 RFE/RL, Inc. Передруковується з дозволу Радіо Вільна Европа/Радіо Свобода (https://www.radiosvoboda.org/a/29140584.html).

Коментарі закриті.