Художній керівник театру „Портрет“ Григорій Грумберг. (Фото: Борис Подєлко)
БАТ-ЯМ‚ Ізраїль. – 4 березня в Українському культурному центрі в Ізраїлі відбулася зустріч з відомим актором, режисером, театральним діячем, художнім керівником театру „Портрет“ Григорієм Грумбергом.
Вечір був присвячений 395-ій річниці з дня народження української народної співачки та поетеси Марусі Чурай. Кілька років тому Г. Грумберг написав п’єсу за романом у віршах Ліни Костенко „Маруся Чурай“, яка з успіхом іде на сценах Ізраїлю.
Автор прочитав присутнім свою п’єсу, розповів про свою творчу біографію. Народився Г. Грумберг 1926 року в Харкові‚ був головним режисером Харківської філармонії. Коли приїхав до Ізраїлю, заснував театр „Портрет“‚ актори якого розповіли глядачам десятки історій видатних людей. Поставив моноспектакль про Олександра Галича „Генеральна репетиція“, потім відтворив поставлений ним ще в Харкові спектакль „Три життя Іседори Дункан“.
У літературно-музичній постановці „Що б сказав Шолом-Алейхем“, Г. Грумберг виступив у ролі не лише режисера, але і актора. Потім був спектакль „Остання роля Соломона Міхоелса“, а до 50-річчя єврейської держави вийшов спектакль за романом Ганса Габбе „Місія“, який називався „Відпусти народ мій“.
З присутніми на вечорі, а це були колеґи-режисери та актори, шанувальники його творчости, представники Посольства України в державі Ізраїль, Г. Грумберг поділився плянами на майбутнє. Потім разом подивилися на художній фільм „Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці“.
Слова цієї пісні‚ яка стала народною‚ за переказами написала Маруся Чурай. За переказами вона народилася у 1625 році в сім’ї козацького сотника Гордія, якого було страчено у Варшаві, як бунтівника. Жила Маруся у Полтаві, кохала Гриця, який її зрадив. Хотіла отруїти себе, але ненароком отруївся зіллям Гриць. Маруся була засуджена до страти, але її врятував Богдан Хмельницький за заслуги батька та „солодкі пісні“, які любив гетьман. Померла дівчина у 28 років, залишивши по собі десятки гарних українських пісень.