Підсумки візити Державного секретаря США Майка Помпео до Києва були передбачуваними. Ще до його приїзду можна було не сумніватися в тому, що він висловить підтримку Україні, засудить дії Росії в Криму і на Донбасі та закличе Київ до продовження політичних і економічних реформ. Усе це сталося. Але що буде далі?
Колишній посол США в Україні Стівен Пайфер вважає‚ що американській владі і самому М. Помпео треба зробити три речі для зміцнення відносин і довіри з боку України. По-перше, необхідно нарешті призначити посла США в Україну, а не тимчасово повіреного. Українці можуть думати, що відсутність затвердженого посла означає, що США не турбуються про Україну належним чином. По-друге, необхідно доручити заступникові Державного секретаря Стівенові Біґунові присвятити частину свого часу питанням щодо Росії та України‚ які він має під своїм безпосереднім кураторством. По-третє, державний секретар повинен попросити Дональда Трампа нарешті назвати конкретну дату зустрічі з Володимиром Зеленським у Вашінґтоні. У Києві М. Помпео заперечив, що існують якісь умови для візити і найкращий спосіб підтвердити ці слова – запросити українського президента до Білого Дому. Найближчий час покаже розвиток подій.
Набагато складніше передбачити підсумки поїздок М. Помпео до Білорусі, Казахстану і Узбекистану‚ які викликали велике подразнення в Росії. Ці три країни, так чи інакше, тісно пов’язані з Росією. Білорусь і Казахстан – члени Евразійського економічного союзу. Узбекистан намагається поліпшити відносини з Москвою. У цьому сенсі приліт М. Помпео до Ташкенту – це демонстрація готовности Вашінґтону підтримати суверенітет Узбекистану, дати можливість новій владі не поспішати в обійми Кремля.
Становище в Мінську складне. Росія прямує до поглинання Білорусі. Це прагнення Володимира Путіна вже викликало низку політичних і економічних криз у відносинах між двома країнами. Але Олександр Лукашенко надто сильно залежить від Москви, його режим задихається без російських дотацій. Щоб зберегти своє правління в Білорусі й саму Білорусь, без міжнародної підтримки йому не обійтися. Тепер з’явилася надія на таку підтримку.
У Казахстані триває передання влади. Кремль завжди побоювався прямої конфронтації з Нурсултаном Назарбаєвим, який після своєї відставки з посади президента, залишається найвпливовішою людиною в країні. Але, можливо, тепер з такою конфронтацією доведеться зіткнутися‚ і в цьому сенсі зустріч нової влади з М. Помпео була не зайвою.
Єдине, що відрізняє візити М. Помпео до цих країн від його поїздки до Києва, це те, що в Середній Азії все ще живуть за московським політичним часом‚ а Україна відчутно наблизилася до Европи.