Віктор Брехуненко. „Україна і українці – ім’я як поле битви”. Київ: 2020. 280 стор.
КИЇВ. – На книжкових полицях з’явилось надзвичайно актуальне дослідження історика Віктора Брехуненка „Україна і українці – ім’я як поле битви”. У книзі в науково-популярній формі розглянуто походження назви Україна шляхом трансформації в силу історичних обставин від назви стародавньої держави українців Київська Русь через відроджену в середні віки Гетьманську Державу, згодом через Малу Русь („Малоросія”) і до проголошення на початку ХХ ст. Української Народної Республіки та до відновлення української державности 24 серпня 1991 року у вигляді держави Україна.
У дослідженні документально підтверджується історична неправомірність як територіяльних зазіхань на спадщину української нації – Київську Русь зі сторони Московії (Росії) і Речі Посполитої (Польщі), так і злочинне привласнення ім’я „Русь” для Московського царства, а згодом і імперії. Директор Інституту дослідження Голодомору, доктор історичних наук, професор В. Брехуненко в своєму досліджені зазначає: „Терміном „Мала Русь” в ранньомодерній українській державі позначали або Гетьманщину, або всю територію розселення українського етносу, а поняттям „малоросійський народ”, „козацький малоросійський народ” – еліту держави, хоча паралельно вживалися назви „український народ” та „руський народ”. При цьому поняття „руський народ” ні шляхта, ні козаки не поширювали на мешканців Московії. Останніх і в Україні, і в інших частинах Европи називали „московитами”, а їхню державу – Московією, ототожнюючи „Русь” лише з українським світом”.
Книга В. Брехуненка „Україна і українці – ім’я як поле битви” дає фактичні документальні дані всім патріотам, які ведуть важку боротьбу на інформаційно-ідеологічному фронті з фальшивими постулятами нинішніх співців тисячолітнього „русского міра” московсько-шовіністичного штибу.