Громадський кореспондент „Свободи“ Георгій Лук’янчук надіслав вміщену нижче добірку повідомлень про відзначення 100-річчя Української революції 1917-1921 років в столиці Незалежної України.
Тризуб став державним гербом
26 лютого у Національному музеї історії України відбулось відкриття виставки „Символ твоєї свободи: 100 років Державного герба України“, яку музей організував спільно з Українським інститутом національної пам’яті. Виставка представляє унікальні експонати, що демонструють давню історію й ту важливу ролю, яку тризуб відігравав та продовжує відігравати в історії України.
Окреме місце в експозиції займають ескізи гербів Георгія Нарбута та Василя Кричевського, перші зображення Герба на ескізах 100 гривневої купюри (1918 рік), ориґінал нагороди – Залізний Хрест УНР за Другий Зимовий Похід. Загалом на виставці представлено понад 200 експонатів.
На відкритті виступили Віце-прем’єр-міністер України Павло Розенко, генеральний директор Національного музею історії України Тетяна Сосновська, голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, директор архіву Служби безпеки України Андрій Когут, колекціонер Віктор Киркевич. Виставка діятиме до 30 березня.
Представили інтернет-проєкт
Настільна гра „100 років боротьби. Українська революція“.
22 січня Український інститут національної пам’яті провів презентацію інтернет-сторінки з матеріялами подій Української революції 1917-1921 років та унікального проєкту – інтерактивної мапи „Місця пам’яті Української революції 1917-1921 років“. Її учасниками стали Володимир В’ятрович – голова Українського інституту національної пам’яті та Максим Майоров – історик, співробітник цього інституту.
„Українську незалежність було проголошено 22 січня 1918 року, а не 24 серпня 1991 року і Росія має про це пам’ятати“, – наголосив В. В’ятрович під час прес-конференції в „Укрінформі“.
На презентованій інтернет-сторінці зібрані основні відомості про етапи революції, видатних діячів, тогочасні фото, документи. Була представлена версія проєкту інтерактивної мапи „Місця пам’яті Української революції 1917-1921 років“, на якій нанесено близько 400 об’єктів – споруди, в яких розташовувалися органи влади, місця боїв, зборів, інших важливих подій Української революції.
Ще одним цікавим проєктом стала настільна гра „100 років боротьби. Українська революція“, яка безкоштовно поширена у школах всієї України.
Кияни поїхали до Крут
Делеґація громадських організацій зі столиці на вшануванні 100-річчя Крут біля Меморіялу Героям Крут.
29 січня в Україні на загальнодержавному рівні відзначили 100 років бою під Крутами, який для українського народу став символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність.
Масові заходи відбулися і в самих Крутах – біля Меморіялу Героїв Крут, і в столиці – біля пам’ятника на могилі крутян на Аскольдовій могилі.
На території Меморіяльного комплексу було розміщено тематичну експозицію „Блокпост пам’яті“, а також 29 січня відбулося спецпогашення маркованого художнього конверту, присвяченого 100-річчю бою під Крутами. „Укрпошта“ випустила марку „Пам’яті Героїв Крут“.
Відзначили 100-ліття Кобзарського хору
Куратори проєкту, молоді науковці-дослідники Вікторія Антоненко (зліва) та Анастасія Аболєшева.
У 2018 році відзначається 100-ліття від створення Кобзарського хору – першого професійного мистецького колективу бандуристів в Україні. Саме з Кобзарського хору беруть витоки Національна Заслужена Капеля Бандуристів України ім. Григорія Майбороди, Українська Капеля Бандуристів Північної Америки ім. Тараса Шевченка.
До Европейського року культурної спадщини в Україні та з нагоди 204-ої річниці з дня народження Кобзаря Національний музей Т. Шевченка представив 22 лютого виставку „Трансформація кобзарства у ХІХ-ХХІ ст.“. Показано традиційний для української культури образ народного співця та його зміни в історичній ретроспективі.
На виставці представлені живопис, графіка та скульптура з колекції Національного музею Т. Шевченка та Національного художнього музею України, унікальні світлини та концертні афіші з фондів Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України та Центрального державного архіву закордонної україніки, музичні інструменти з приватних колекцій, а також відеоматеріяли.
На презентації виставки сучасні кобзарі й лірники грали на кобзах та лірі Київської, Харківської та Львівської шкіл кобзарського виконання, існуючих тепер в Україні. У рамках освітньо-виставкового проєкту протягом місяця будуть відбуватися екскурсії, покази фільмів, концерти традиційних і сучасних виконавців, дитячі конкурси.
Можна буде подивитись на стрічку „Хоробра 17“ канадського режисера українського походження Ореста Сушка про трагічну та тріюмфальну історію 17-ти українських бандуристів, які були насильно вивезені до німецьких таборів примусової праці у 1942 році, пройшли через Другу світову війну, і згодом опинились в еміґрації.
Кураторами проєкту стали молоді науковці-дослідники Вікторія Антоненко та Анастасія Аболєшева.