17 липня 2014 року у небі над підконтрольною російськими бойовикам частиною Донецької области України був збитий літак ,,Boeing-200ER” авіякомпанії ,,Malaysia Airlines”, що виконував пляновий рейс МН17 за маршрутом Амстердам-Куала Лумпур. Загинули всі 298 людей, що були на борту – 283 пасажири, з них 80 дітей, та 15 членів екіпажу.
У відповідності до списку, наданого авіякомпанією-перевізником, це 193 нідерляндці (з них один мав подвійне громадянство – Нідерляндів та США), 43 маляйзійці, 27 австралійців, 12 індонезійців, 10 британців, чотири німці, чотири бельгійці, три філіппінці, один канадець і один новозеляндець.
Так військова аґресія Росії проти України безпосередньо торкнулася людей у різних кінцях світу.
Для розслідування причин катастрофи було створено міжнародну Об’єднану Слідчу Групу (JIT), в яку увійшли представники Нідерляндів, Бельгії, Австралії, України та Маляйзії. Розслідування провадилося за двома напрямками – технічним та кримінальним.
21 липня 2014 року Рада Безпеки ООН прийняла резолюцію ч. 2166, яка вимагала від російських бойовиків, що контролювали місце катастрофи і прилеглий район, утриматися від будь-яких дій, що порушили б картину подій. Резолюція також закликала усі держави і відповідальних осіб до всебічного співробітництва при проведенні міжнародного розслідування.
Як тільки з’ясувалося, що російські військові збили цивільний літак рейсу МН17, Кремль почав хвилю інформаційної антиукраїнської аґресії з метою відволікання слідства, приховування справжньої картини подій та звинувачення України у цьому злочині.
Найпершою офіційною версією Москви стало брехливе повідомлення про ,,український штурмовик”. Представник Міністерства оборони Російської Федерації на брифінґу 21 липня 2014 року заявив, що ,,на момент катастрофи авіялайнера МН17 поруч з ним знаходився літак СУ-25 Військово-Повітряних Сил Збройних Сил України”. Цю версію активно розкручували російські чиновники, російські пропаґандистські засоби масової інформації та російські бойовики на Донбасі.
Російська версія ,,про український штурмовик” офіційно була спростована 13 жовтня 2015 року, коли Рада Безпеки Нідерляндів представила остаточний звіт технічного розслідування, в якому констатувала, що літак був збитий ракетою із зенітно-ракетного комплексу ,,Бук” з бойовою частиною 9H314M. Всі інші версії (аварія, спричинена технічною несправністю або людським фактором; терористичний акт на борту літака) були також офіційно спростовані.
Пізніше, у вересні 2016 року, власну версію спростувало і Міністерство оборони Російської Федерації, визнавши, що ніяких сторонніх повітряних об’єктів поряд з рейсом МН17 не знаходилося.
Після невдалої версії з українським штурмовиком Росія почала наполягати, що ,,МН17 був збитий українським зенітно-ракетним комплексом ,,Бук” з підконтрольного Збройним Силам України села Зарощенське”. Також Росія звинуватила слідство в ,,неправильно визначеному типі ракети”. Для ,,підтвердження” своєї версії Москва вдалася до різних хитрощів та обману. Наприклад, виробник ЗРК ,,Бук” Алмаз-Антей опублікував свій звіт про причини катастрофи рейсу МН17, в якому висновки ґрунтуються на експерименті з підриву кабіни літака ІЛ-76. Проте, як зазначили міжнародні експерти, росіяни навмисно під час експерименту створили умови, відмінні від висновків Об’єднаної Слідчої Групи, розмістивши ракету значно далі від кабіни, аніж вона перебувала на момент вибуху за висновками слідства. Таким чином росіяни намагалися отримати потрібний їм результат.
Версія про ,,український ,,Бук”, який стріляв із району Зарощенського”, була офіційно спростована 28 вересня 2016 року, коли Об’єднана Слідча Група представила перші результати кримінального розслідування. Тоді було встановлено три важливі факти:
1. MH17 збитий ракетою серії 9M38 (найімовірніше – 9M38M1) з бойовою частиною 9H314M, запущеною із самохідної вогневої установки ,,Бук” із сільськогосподарського поля біля селища міського типу Первомайське поблизу населеного пункту Сніжне.
2. Район запуску ракети на момент катастрофи знаходився під контролем російських бойовиків.
3. Самохідна вогнева установка ,,Бук” була доставлена в Україну із Російської Федерації та після знищення рейсу MH17 була знову повернута на територію Росії.
Слідчі також ретельно перевірили російську версію і додатково встановили, що село Зарощенське, на якому наполягала Москва, 17 липня 2014 року перебувало під контролем російських бойовиків.
Об’єднана Слідча Група повідомила, що в процесі розслідування щодня працювало від 100 до 200 слідчих і експертів (близько 100 слідчих надалі продовжують працювати над розслідуванням); 60 разів слідство зверталося за допомогою до розвідок та спецслужб різних країн; проаналізовано 500 тис. фотографій та відео, в тому числі з інтернету; досліджено і долучено до справи 1,448 уламків літака; допитано близько 200 свідків; прослухано і проаналізовано 150 тис. телефонних дзвінків; для встановлення всієї зібраної інформації знадобилося 6,000 звітів.
Слідству були надані знімки з американських комерційних супутників та звіт американських спецслужб, які не можуть бути оприлюднені через їх секретність, але будуть представлені в суді. Також свої знімки та висновки відповідних експертів надала розслідуванню Европейська Космічна Аґенція (ESA). Слідчі заявили, що і американські, і европейські дані підтверджують їх висновки про місце запуску ракети і про те, що ЗРК ,,Бук” доставлено з Росії.
Історія із ,,даними російських радарів” теж була спробою Москви ввести в оману слідство та міжнародну спільноту. У вересні 2016 року, напередодні публікації проміжного звіту кримінального розслідування, Росія заявила, що ,,знайшлися первинні дані радара”, на яких відображено момент катастрофи МН17, про які раніше говорила, що ,,вони не збереглися”. Москва стверджувала, нібито без даних російських радарів ,,неможливо точно встановити причини катастрофи”, а тому проголошеній Об’єднаною Слідчою Групою презентації результатів ,,довіряти не можна”.
Але ще в січні 2016 року прокурор Голяндії офіційно заявив, що Рада безпеки на траспорті Голяндії має достатньо інформації про радіолокаційні та супутникові дані, а будь-які додаткові радіольокаційні відомості не змінять висновків слідства щодо катастрофи рейсу МН17. Крім того, твердження Москви було спростоване слідством і експертами, які заявили, що дії цивільного радара ,,Утес-Т”, яким оперували росіяни, не дозволяє йому встановити невеликі об’єкти (на кшталт ракети з ,,Бука”), що рухаються на величезній швидкості.
24 травня 2018 року Об’єднана Слідча Група на презентації проміжних результатів розслідування офіційно заявила, що рейс МН17 був знищений російським зенітно-ракетним комплексом ,,Бук”, який належить 53-ій зенітно-ракетній бриґаді, розташованій під Курськом. Слідчі встановили, що машина виїхала з Курську 23 червня 2014 року, потім була доставлена в Міллерово Ростовської области, а звідти – на тимчасово окуповану територію сходу України.
Станом на травень 2018 року слідство повністю встановило причини катастрофи рейсу МН17 і коло причетних осіб.
Ще з того моменту, як 28 вересня 2016 року Об’єднана Слідча Група з розслідування причин катастрофи рейсу МН17 представила громадськості перші результати кримінального розслідування, які прямо звинувачують Росію в збитті пасажирського літака, Кремль проводить інформаційну кампанію з дискредитації цих результатів, спотворюючи характер і статус встановленої слідством інформації. Російські медія та високопосадовці стверджують, що ,,озвучені результати розслідування – це лише одна із версій, з якою багато експертів не згідні”. Також росіяни заявляють, що висновки слідства мають ,,попередній характер”, тобто, можуть бути змінені в міру надходження нової інформації.
Всі ці твердження є брехнею. Сьогодні вже не існує ,,різних версій катастрофи”, оскільки міжнародним слідством визначені всі причини загибелі рейсу МН17. Встановлений тип ракети, місце її запуску, походження зенітно-ракетної установки ,,Бук”, маршрут її доставки і виведення. Також достовірно визначено коло підозрюваних осіб.
Тобто, всі озвучені слідством дані є встановленими фактами з незаперечною арґументацією і доказовою базою. Крім того, голяндські слідчі неодноразово заявляли, що вже не існує будь-якої додаткової інформації, яка могла би змінити висновки комісії про причини катастрофи рейсу МН17.
Наразі триває процес збору доказів і остаточного визначення ступеня провини всіх достовірно встановлених підозрюваних осіб.
19 червня Об’єднана Слідча Група назвала імена чотирьох людей, яких підозрюють у причетності до збиття літака. Це:
• Ігор Ґіркін (Стрєлков) – полковник ФСБ Росії у відставці, колишній ,,міністер оборони” так званої ,,ДНР”;
• Сергій Дубинський, відставний офіцер ҐРУ збройних сил РФ;
• Олег Пулатов, підполковник запасу повітряно-десантних військ збройних сил РФ;
• Леонід Харченко, громадянин України, командир розвідувального підрозділу ,,ҐРУ” так званої ,,ДНР”.
Прокуратура Нідерляндів також видала міжнародні накази на арешт підозрюваних, а Служба безпеки України оголосила підозру чотирьом фігурантам справи.
Як заявив представник прокуратури Нідерляндів Фред Вестербеке, відповідно до угоди між Австралією, Нідерляндами, Україною, Маляйзією та Бельгією, переслідування підозрюваних буде відбуватись відповідно до нідерляндського законодавства, а справу слухатиме нідерляндський суд, який розпочнеться у березні 2020 року.
Крім того, Ф. Вестербеке зазначив, що Росія вже понад рік відмовляється відповідати на запитання щодо катастрофи.
Варто сказати, що значний внесок у встановленні слідством істини щодо рейсу МН17 роблять журналісти-дослідники з організації Bellingcat, The Insider і Вашінґтонського бюра McClatchy, які займаються розслідуваннями з відкритих джерел. Вони аналізують фотографії, відео, супутникові знімки, акавнти в соціяльних мережах та іншу інформацію з інтернету.
Паралельно з офіційним слідством у Bellingcat встановили номер ЗРК ,,Бук”, з якого збили літак МН17, військову частину, до якої він належав, маршрут пересування ракетної установки, його супровідні транспортні засоби, а також ідентифікували коло причетних до катастрофи осіб.
Експерти Bellingcat співпрацюють з Об’єднаною Слідчою Групою і передають їй усю виявлену інформацію. За словами Еліота Гіґінса, засновника цієї спільноти журналістів, їх висновки збігаються з висновками Об’єднаної Слідчої Групи.
Доречно нагадати, що Росія заявляє, нібито ,,Україна не повинна входити в Об’єднану Слідчу Групу, оскільки є зацікавленою стороною. В свою чергу, Москва не може визнати результати офіційного розслідування, оскільки Росія не входила в Об’єднану Слідчу Групу”. Так, у своїх постійних спробах дискредитувати слідство та уникнути відповідальности, Кремль спотворює положення міжнародного законодавства щодо розслідування авіякатастроф. Насправді, у відповідності до міжнародного законодавства, в Об’єднану Слідчу Групу мають входити: країна, на території якої сталася подія; країна, громадяни якої постраждали; країна походження авіякомпанії. Окремо залучаються експерти з розшифрування даних ,,чорних скриньок” та представники виробника літака. Крім того, країна, на території якої сталася подія, має право очолити слідчі дії. Але Україна добровільно передала Нідерляндам технічну частину розслідування і головну ролю у кримінальному розслідуванні, щоб не бути звинуваченою у заанґажованості.
Очевидно, що Росія не відповідає жодному з критеріїв міжнародного законодавства, аби мати право бути у складі Об’єднаної Слідчої Групи. Її заяви щодо ,,невизнання результатів розслідування” є лише елементом пропаґанди.
Ще однією спробою уникнути відповідальности є заяви Кремля про те, що ,,провина за катастрофу лежить на Україні, оскільки вона не закрила небо над зоною бойових дій”. Більше того, російські медія пишуть, що ,,не так важливо, хто збив літак МН17, а важливо, що Україна не закрила небо”.
Але вже в першому звіті Об’єднаної Слідчої Групи сказано, що норми ІКАО не вимагали від України повністю закривати небо, а підвищення Києвом нижнього порога дозволеної висоти для польотів цивільної авіяції до 9.75 кілометрів відповідають вимогам міжнародного права. Катастрофа літака відбулася на висоті 10,058 метрів.
Крім того, є ще один важливий момент, про який ніколи не говорить Москва. Норми ІКАО вимагають від країн повідомляти про розгортання своїх систем протиповітряної оборони (ППО) в зонах польотів цивільної авіяції. Чи то збройний конфлікт, чи військові навчання, завжди держава, яка приводить протиповітряну оборону в бойову готовність, має закривати небо в зоні її дії, попереджаючи про це ІКАО. Той факт, що Росія не попередила ІКАО про активність своєї протиповітряної оборони в зоні польотів цивільної авіяції, покладає на неї відповідальність за незакрите небо над Донбасом 17 липня 2014 року.
Незважаючи на те, що Москва постійно деклярує свою ,,готовність сприяти” слідству у справі про катастрофу рейсу МН17 і ,,надавати будь-яку необхідну допомогу”, в дійсності все відбувається навпаки.
Ще 30 липня 2015 року Росія в Раді Безпеки ООН наклала вето на проєкт резолюції про створення міжнародного трибуналу для притягнення до кримінальної відповідальности винних у катастрофі рейсу МН17. З 15 країн-учасниць Ради Безпеки ООН Росія єдина проголосувала ,,проти”. Позицію Москви неможливо пояснити інакше, окрім як спробою захистити винуватців катастрофи від кримінальної відповідальности.
Голова Ради безпеки на транспорті Нідерляндів Тіббе Яустра також заявляв про спроби Росії перешкодити слідству: ,,Щоразу росіяни приходять з новими історіями і новими доповідачами. У мене склалося враження, що вони намагаються забракувати звіт, і не важливо, з якої причини. Росіяни протягом одного тижня двічі або тричі змінювали свою позицію”.
Крім того, із самого початку розслідування підконтрольні Москві бойовики так званої ДНР перешкоджали голяндським слідчим виконувати свою роботу, бльокуючи їм доступ до місця падіння літака. У звіті Ради національної безпеки Нідерляндів є відомості про те, що в деяких тілах загиблих на борту рейсу МН17 були виявлені хірургічні скоби, що свідчить про спроби бойовиків витягти з тіл ракетні елементи ураження.
Після презентації 24 травня 2018 року Об’єднаною Слідчою Групою проміжних результатів розслідування Сполучені Штати Америки та Европейський Союз закликали Росію визнати свою провину у загибелі пасажирського лайнера. Крім того, США закликали Росію поважати і виконувати Резолюцію ч. 2166 Ради Безпеки ООН від 2014 року, яка зобов’язує усі країни повною мірою співпрацювати зі слідством для встановлення та притягнення до відповідальности причетних осіб. У Державному департаменті США тоді заявили: ,,Настав час для Росії припинити брехню і пояснити свою роль у збитті літака”.
В свою чергу, уряди Нідерляндів та Австралії виступили зі спільною заявою, у якій відповідальність за знищення рейсу МН17 покладається на Росію.
8 липня 2019 року в Києві пройшов саміт Україна-ЕС, в підсумковій заяві якого керівництво інституцій Европейського Союзу та Президент України Володимир Зеленський нагадали, що 17 липня виповнюється п’ять років з дня катастрофи рейсу MH17, яка забрала життя 298 осіб, і наголосили: ,,Ми очікуємо дієве притягнення до відповідальности винних у цій трагедії та закликаємо Російську Федерацію визнати свою відповідальність і співпрацювати повною мірою з тим, щоб відновити справедливість“.
,,У цьому контексті Україна та EС вітають оголошення 19 червня в Нідерляндах Спільною слідчою групою кримінальних обвинувачень проти чотирьох осіб, закликають Росію до повної співпраці з триваючим слідством і висловлюють свою впевненість у незалежності і професіоналізмі подальших юридичних процедур“.
На превеликий жаль, катастрофа авіялайнера ,,Boeing 777-200ЕR” авіякомпанії Маляйзійських міжнародних авіяліній стала продовженням розпочатої ,,гібридної” (асиметричної) збройної аґресії РФ проти України, яка через трагедію рейсу МН17 торкнулася багатьох країн світу. Безвідповідальність та безкарність за здійснення цього та інших злочинів тільки формують умови зростання нової аґресії, проявів впевнености у вседозволеності, а також можливостей появи нових катастроф. Прикро, що це не усвідомлюється сучасним політичним керівництвом Росії.
Полковник Андрій Ординович – військовий аташе і тимчасово виконуючий обов’язки aташе з питань оборони, Посольствo України в Сполучених Штатах Америки.