КИЇВ. – Цього року газета „Кримська світлиця“ вчергове провела Всеукраїнський літературний конкурс „Ми – діти твої, Україно!“ ім. Данила Кононенка – поета‚ журналіста і перекладача. У Київському академічному драматичному театрі на Подолі 30 квітня вітання приймали переможці конкурсу.
Конкурс щороку відкриває нові імена талановитих дітей. Цього року на церемонію нагородження організатори запросили 30 найкращих юних авторів з Києва, Борисполя, Білої Церкви, Черкас, Запоріжжя, Львова, Харкова та багатьох інших областей. Порадували юні письменники з Кам’янки Черкаської области‚ звідки родом Д. Кононенко, ім’ям якого названо конкурс.
„Хоча конкурс має кримське коріння, він одержав всеукраїнський статус, – розповів В. Качула. – З ініціятиви Данила Кононенка літературний конкурс було започатковано 20 років тому на базі єдиної україномовної газети „Кримська світлиця“ для творчої роботи з талановитою молоддю і поширення української мови, культури та духовности в русифікованому Криму. Біля витоків конкурсу стояли голова кримського Товариства української мови ім. Тараса Шевченка Алла Петрова, тележурналіст Олександр Польченко“.
Конкурс набув розголосу і став популярним у Криму. Тексти писали діти, які вже багато бачили на своєму віку. 16 років має Дарина Бондаренко з дитячої літературної студії ім. Д. Кононенка в Кам’янці на Черкащині. Вона написала: „Україно, що з тобою сталось? Ти ж не принесла нікому зла. А отрута лагідно підкралась, Наче та зміюка приповзла“. Нарис вона присвятила своїй землячці з села Грушківки Вірі Юрченко, яка зі студентської лави пішла на фронт.
Спеціяльну нагороду конкурсу „Мальвову гілку“ за вірність кримській темі одержав учень Харківської державної гімназії-інтернату „Кадетський корпус“ Макар Шишенко. У його нарисі „Я повернусь, мамо!“ йдеться про хлопця, який змушений зробити свій вибір – залишитися в Криму‚ бо так хоче мама, чи виїхати на територію України разом з татом-військовослужбовцем.
На жаль, життя в Криму – то боротьба за виживання. Залишаючись в окупованому Криму, заслужений журналіст України, голова оргкомітету конкурсу Віктор Качула не полишає надії на краще. З болем він розповідає про постійні переслідування та утиски, яких зазнають українці в Криму. Навколо катедрального собору свв. рівноапостольних Володимира та Ольги в Симферополі вирують справжні пристрасті. Єдиний український православний храм намагається відібрати окупаційна влада. Якщо до анексії Криму нараховувалося 44 парафії Української Православної Церкви Київського Патріярхату, то після окупації півострова залишилося лише кілька храмових приміщень помісної Церкви. Храм свв. Володимира та Ольги після створення Православної Церкви України (ПЦУ) перейшов в підпорядкування до неї. Багатьом мешканцям Криму відоме ім’я о. Івана з села Перевального‚ який також зазнає постійних утисків через свою відданість ПЦУ. Та попри все о. Іван продовжує служити в храмі Покрови Пресвятої Богородиці та користується заслуженою повагою у селі.
„Крим колись повернеться завдяки цим дітям“‚ – почула на святі від одного з гостей в Театрі на Подолі. Сьогодні діти дають лекцію дорослим. І вселяють надію, що колись засіяні зерна дають сходи.
Наталія Осипчук закінчила Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, письменниця, журналістка, лавреатка Міжнародного літературного конкурсу „Ґранослов“‚ Міжнародної літературної премії ім. Богдана Нестора Лепкого‚ Всеукраїнського творчого конкурсу „Українська Мадонна“‚ Літературно-наукового конкурсу Воляників-Швабінських при Фундації Українського Вільного Університету та інших.