30 січня, 2020

Доповідь про мир між Україною й Росією

МОНРЕАЛЬ. – 29 грудня 2019 року з Парижу до Монреалю завітав французький історик та богослов російського походження,  професор, доктор історичних наук, автор багатьох публікацій, монографій й книг д-р Антуан Аржаковський, який виступив у Монреальському Осередку Наукового Товариства ім. Шевченка (НТШ) з доповіддю „Який мир між Україною й Росією?“.

Д-р А. Аржаковський був співзасновником і очільником з 2004 по 2011 рік Інституту Екуменічних Студій Українського Католицького Університету (УКУ). Тепер він працює в Парижі директором з наукових досліджень Коледжу Бернардинів, але не перестає активно діяти задля миру в Україні.

Два роки тому він заснував єдину в своєму роді комісію „Правда, справедливість та встановлення миру між Україною й Росією за посередництвом Евросоюзу“, яка об’єднала лю­дей, здатних порушувати складні теми війни та миру. Це міжнародна комісія складається з понад 200 інтелектуалів та церковних провідників, дипломатів, які впродовж двох років працювали над цим проєктом. Бернар­динський коледж і УКУ є парт­нерами проєкту. В грудні 2019 року був виданий документ, який зібрав всі напрацювання даної комісії.

Д-р А. Аржаковський поділився в НТШ найважливішими думками цього проєкту. Трагедія війни між Росією і Україною – це реальність. Норманд­ський формат не був відповідним для побудови миру, тож комісія „Правда, справедливість та встановлення миру Україною й Росією за посередництвом Евросоюзу“ запропонувала свою стратегію. У ній є місце на обговорення складних, а водночас важливих проблем, таких  як історія, церковна єдність, демократія та майбутність території  Донбасу та Криму.

Річ у тому, що у всіх згаданих питаннях є розбіжності і власне ба­чення в залежності від того, чи дивитися на них з української, чи з російської сторони. Доповідач поділився зі слухачами арґументами про те, чому важливо мати саме таку логіку і працювати над взаємним примиренням у згаданих питаннях.

Для того, щоб стратегія комісії була більше зрозуміла, А. Аржаков­ський передав сучасну логіку Росії, Франції, Німеччини і України, тобто членів Нормандського формату. Щодо Росії, то це повністю імперська логіка, яка представляє дійсність на свій манер, виявляючи цілковиту необізнаність з історією. Цю ж логіку підтримує Російська Православна Церква, називаючи себе Третім Ри­мом. Росія підписувала багато різних документів міжнародного права, але насправді діяла супроти цього права. Це треба бачити і засуджувати. Франції хоче мати добрі відносини з Росією, щоб разом протистояти з одного боку Америці, з другого – Китаєві. На думку професора, це хибна позиція, бо спрямована лише до економічних вигод і часто не зважає на принципи, які лежать в основі Ев­росоюзу: справедливості, демократії, пошани до людських прав.

А. Аржаковський говорив і про наївну і досить небезпечну позицією Німеч­чина з запропонованою „формулою Штайнмаєра“.

Щодо України, то є дві позиції: одна з них позиція Петра Порошенка, яка полягала у цілковитому протистоянні аґресорові, без можливості дискусій та обговорень. І друга позиція – теперішнього Президента Воло­димира Зеленського, який якраз в день доповіді провів обмін полоненими між Україною та Росією. З одного боку, це результат перемовин з країною-аґресором, але з другого – результат, який досягається шляхом компромісу щодо внутрішньої судової системи і невшанування законодавства власної країни. Жодна з позицій не є до кінця добра. Тому доповідач вважає, що нова стратегія, запропонована комісією, має об’єд­нати протистояння, реґляментування й уяву.

Як розуміти протистояння? Перш за все йдеться про санкції стосовно Росії, визнаючи її відповідальною за війну в Україні. Інша проблема – це контролювання санкцій. Щодо реґляментацій, то комісія вважає, що Евро­союз має бути провідником у переговорах між Україною, Росією та Захо­дом. ЕС впроваджує санкції, але не має голосу в Нормандському форматі. Це може загрожувати поділом  Европей­ського Союзу, чого Володи­мир Путін хоче. Щоб зробити посередництво ЕС в справі миру в Україні більш дієвим, комісія пропонує провести конференцію на тему миру в Брюселі, а крім того – створити тимчасову адміністративну структуру ООН, яка буде вислана на Донбас, щоб приготувати поле для майбутнього референдуму (на зразок того, що було в Косово). Опісля це потрібно буде зробити в Криму.

Ця підготовка може забрати декілька років. Було б добре також створити незалежні медія російською мовою, які будуть подавати об’єктивні новини, що дасть змогу людям Донбасу та Криму отримувати достовірну інформацію, а не черпати її з російських джерел.

Стосовно уяви можна запитати: як можемо уявити мир? Тут треба би було розрізнити державні інтереси і справжні національні інтереси. Щоб захистити ці останні, потрібно працювати з нацією. Потрібно переосмислити історію. Перш за все, створити нові підручники і історіографію, які протиставлятимуться офіційним маніпуляціям В. Путіна. Потрібно також зцілювати рани історичного минулого. Створити підручник про демократію. Це повинно бути спільним завданням країн західньої і східньої Европи. Дуже важливо пов’язати демократію з чеснотами, без яких немає справжньої демократії.

Доповідач зупинився на проблемах Церков‚ підкреслив ролю і зав­дання Інституту Екуменічних Студій УКУ, який він заснував разом з о. Іваном Дацьком. Діялог і взаєморозуміння Церков можливі при умові взаємного прощення.

Д-р А. Аржаковський сказав, що Росія так багато інвестує у пропаґанду, бо боїться правди. Друге – мир має ціну, яку не беруть до уваги. ЕС надає велику фінансову допомогу економічним структурам в Україні, щоб подолати корупційні схеми, проте не видає й гроша на проєкти миру. Впровадження в життя 36 пропозицій щодо миру, розроблених згаданою комісією, коштуватиме значно менше‚ ніж один танк. Це великий виклик і  на нього треба відповідати вже сьогодні.

Коментарі закриті.