27 травня на 98-му році життя помер Олексій Воскобійник, який народився 1922 року в Миргороді на Полтавщині‚ вчився у Харківському електротехнічному технікумі. Під час Другої світової війни залишив Україну й жив у Німеччині, виїхав до Канади, а пізніше переїхав до США. В 1964 році він створив свою будівельну компанію, яка збудувала багато високих будинків в Стейт Каледж‚ Пенсильвенія. Заробляючи гроші на будові він з Галиною, своєю дружиною, жертвували великі суми на різні проєкти в місті та різним українським установам та організаціям в Канаді, США та Україні. Він був засновником заводу елітного насіння кукурудзи „Маїс“ у Черкасах. Тисячі долярів дало подружжя Фундації ім. Івана Багряного.
25 травня на 90-му році життя помер Федір Гайовий – секретар управи Фундації. Народився він 1930 року на Київщині. Його дід та дядько були в армії Симона Петлюри. Родина Гайових виїхала з України під час війни. Жили в Австрії, Італії, Англії, Арґентині, а 1957 року переїхали до США. У Мінесоті був активним членом українських організацій й рівночасно був представником газети „Українські Вісті“. Родина виділяла великі суми грошей на українські видання та на Фундацію, фонд Володимира Винниченка, оборону Івана Дем’янюка, УВАН, НТШ, бібліотеку Симона Петлюри в Парижі, ЗУАДК, Гарварські студії, Українську Гельсінкську Спілку та інші культурні й громадські цілі.
На 84-му році життя 21 квітня помер д-р Юрій Криволап‚ найбільш відомий й активний в Об’єданні Демократичної Української Молоді (ОДУМ), виконував в різні роки різні обов’язки, а в роках 1967-1976 роках був головою Центрального Комітету ОДУМ. Його батьки залишили Україну й після війни опинилися в Німеччині, а звідти вирушили до Америки. В 1960 році Ю. Криволап скінчив Дрексельський університет, де отримав диплом бакалявра біологічних. наук. Два роки пізніше він мав уже диплом маґicтpa мікробіології з Пенсильванського університету. А в 1964 році отримав у тім же університеті звання доктора після захисту дисертації з мікробіології. Від 1964 до 1970 року був асистентом професора, а пізніше доцентом-професором в Мерилендському університеті. Він був активним членом ОДУМ, УВАН, УРДП, головою ділового комітету побудови пам’ятника Митрополитові Василеві Липківському у Савт Бавнд Бруку‚ був в керівництві Української Православної Церкви в США. Поховали його й О. Воскобійника на українському кладовиші св. Андрія.
Вічна їм пам’ять!