Верховна Рада ухвалила у першому читанні доопрацьований законопроєкт про мову в Україні. Його внесли аж 77 депутатів.
За законопроєкт „Про забезпечення фукціонування української мови як державної“ проголосували 261 народний обранець.
Якою буде мовна політика в країні, якщо цей документ стане чинним законом?
За документом, єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська, а спроби запровадження в Україні офіційної багатомовности всупереч Конституції і встановленій конституційній процедурі провокують мовний розкол країни, міжетнічне протистояння та ворожнечу і спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу.
Публічне приниження чи зневажання української мови прирівнюють до наруги над державними символами України і карають за законом.
Відповідальність нестимуть і ті, що перешкоджатимуть чи обмежуватимуть користування українською мовою.
Документ реґулює застосування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України. Його дія не поширюється на сферу приватного спілкування та релігійні обряди.
Хто повинен вільно володіти
українською мовою?
За документом, кожен громадянин України має володіти українською мовою, як і той, хто претендує на українське громадянство.
Серед посадовців українською вільно мають розмовляти, наприклад: Президент; голова Верховної Ради, його перший заступник та заступники; прем’єр-міністер, віце-прем’єр-міністри; голова Служби безпеки України; генеральний прокурор; голова Національного банку; народні депутати, депутати Верховної Ради Криму‚ депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови; держслужбовці, посадові особи органів місцевої влади; судді, адвокати; керівники навчальних закладів державної та комунальної форм власности; педагогічні, науково-педагогічні й наукові працівники навчальних закладів; медпрацівники державних і комунальних закладів охорони здоров’я та інші.
Де розмовляти
українською мовою обов’язково?
Якщо документ стане законом, то засідання, зустрічі тощо у владних органах – як центральних, так і місцевих – мають проводити українською мовою.
Якщо організатор зустрічі хоче провести її іншою мовою, має забезпечити переклад державною.
Якщо під час зустрічі хтось розмовляє не українською мовою, організатор зобов’язаний забезпечити синхронний або послідовний переклад державною мовою, якщо цього вимагає хоча б один учасник події.
Українською мовою має бути й уся документація цих органів, а також у судах та правоохоронних органах.
Політична аґітація – українською мовою
Передвиборна аґітація за рахунок грошей Держбюджету, а також матеріяли передвиборної аґітації, що транслюють на телеканалах, радіо та розміщують на носіях зовнішньої реклями, мають бути державною мовою.
Інформаційні плякати політичних партій, кандидатів на пост президента України, кандидатів у народні депутати та місцеві депутати, на посади сільських, селищних, міських голів і старост друкують українською мовою.
Як діятиме документ у дитячих садках і школах?
Мова освіти – українська.
Держава ґарантує кожному громадянинові України право здобути формальну освіту українською мовою у державних та комунальних закладах освіти: від садочків до вищих навчальних закладів.
Особам, які належать до національних меншин та корінних народів, ґарантують право на навчання в комунальних школах та садочках мовою нацменшини чи відповідного корінного народу‚ поряд з українською.
Це право реалізують через створення окремих клясів (груп) з навчанням мовою відповідної нацменшини чи корінного народу поряд з українською мовою. Це не поширюється на кляси (групи) з навчанням українською.
Особам, які належать до корінних народів, нацменшин, ґарантують право на вивчення мови відповідних корінного народу чи нацменшини в комунальних школах або через національні культурні товариства.
Заклади освіти забезпечують обов’язкове вивчення державної мови, зокрема заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти – в обсязі, що дає змогу провадити професійну діяльність у вибраній галузі з використанням державної мови.
Особам, які належать до корінних народів, нацменшин, чужоземцям та особам без громадянства створюють належні умови для вивчення державної мови.
У закладах освіти відповідно до освітньої програми можуть викладати одну або декілька дисциплін двома чи більше мовами – державною мовою, англійською мовою, іншими офіційними мовами Евросоюзу.
За бажанням здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти заклади освіти створюють можливості для вивчення ними мови корінного народу, нацменшини як окремої дисципліни.
Як це вплине на концерти та інші публічні події?
Документ каже, що мовою культурно-мистецьких, розважальних та видовищних заходів є державна мова.
Інші мови під час таких подій можна застосовувати у разі, якщо це виправдано художнім, творчим задумом організатора заходу, а також у випадках, визначених Законом України „Про нацменшини“.
Положення цієї частини не поширюється на застосування мов під час виконання та відтворення словесно-музичних творів.
Супровід культурно-мистецьких та видовищних заходів має бути українською мовою.
Якщо ведучим події є людина, що не знає української мови, організатор має забезпечити синхронний або послідовний переклад українською мовою.
Українською мовою мають видавати й вхідні квитки, оголошення, афіші, інші інфоматеріяли про такі події.
Там можна використати іншу мову, щоб написати назви творчих колективів та виконавців, але тоді треба продублювати такі назви у фонетичній транскрипції українською.
Театральну виставу чужоземною мовою у державному чи комунальному театрі супроводжують субтитри українською мовою.
Нею мають бути й музеї та виставки, в описах поруч з українською можуть бути й інші мови.
Фільми та кіносеріяли
Фільми (в тому числі серіяли, анімаційні й документальні фільми), мають бути україномовними.
Якщо їх створили „суб’єкти кінематографії України“, таке кіно мають поширювати і показувати в Україні „з мовною частиною звукового ряду, виконаною українською мовою“.
Якщо у такому фільмі будуть чужомовні репліки, їх мають озвучити або субтитрувати українськоюм мовою.
Сумарна тривалість субтитрованих реплік не може перевищувати 15 відс. загальної тривалости всіх реплік у фільмі.
Каталоги відео на замовлення, що надають послуги на території України, мають забезпечувати авдіодоріжку українською мовою не пізніше‚ ніж за два місяці після надання доступу до відповідного фільму.
Кінотеатри можуть показувати чужоземні фільми мовою ориґіналу, супроводжуючи українськими субтитрами. Сумарна кількість сеансів показу таких фільмів не може перевищувати 10 відс. від загальної кількости сеансів показу фільмів у кінотеатрі на місяць.
Уточнено: з голосу під стенограму статтю про телебачення та радіомовлення виклали у редакції статті 10 закону „Про телебачення та радіомовлення“.
За нею, телерадіоорганізації мовлять українською мовою.
У загальному тижневому обсязі мовлення центральних та реґіональних телерадіоорганізацій україномовні програми та/або фільми мають мати не менше 75 відс. загальної тривалости програм та/або фільмів (або їх частин) у кожному проміжку часу між 07.00 та 18.00 і між 18.00 та 22.00.
За тиждень україномовних програм та/або фільмів має бути не менше 60 відс. від загальної тривалости програм та/або фільмів (або їх частин) у кожному проміжку часу між 07.00 та 18.00 і між 18.00 та 22.00.
Телерадіоорганізації мають мати не менше 75 відс. україномовних прогам новин, поширених у кожному проміжку часу між 07.00 та 18.00 і між 18.00 та 22.00.
Телерадіоорганізації, які відповідно до виданою Національною радою ліцензії мовлять мовами корінних народів України, мають мати не менше 75 відс. телемовлення українською мовою та мовами корінних народів України на тиждень.
З них не менше 30 відс. – українською мовою. Ця ж вимога стосується радіопрограм.
Фільми, створені на території республік колишнього СРСР не російською та не українською мовами і в подальшому дубльовані російською мовою, озвучують або дублюють українською мовою.
Для цілей реалізації художнього, творчого задуму допускається у фільмі (крім дитячих та анімаційних фільмів) використання інших мов в обсязі не більше 10 відс. загальної тривалости всіх реплік учасників фільму, при цьому всі іншомовні репліки субтитрують українською мовою.
У програмі, фільмі, виконаному українською мовою, допускається використання інших мов без дублювання та озвучення у таких випадках:
– у репортажі з місця події (крім мови та реплік репортерів);
– у виступах, інтерв’ю, коментарях, поясненнях, запитаннях тощо осіб, які беруть участь у програмі (крім ведучих‚ дикторів), або в окремих репліках ведучих (дикторів) програми в обсязі, зумовленому творчим задумом програми;
– у музичних творах з текстом (піснях), які є частиною програми немузичного жанру чи фільму та використані в ній лише як звуковий супровід.
Українізація газет і журналів
Друковані засоби масової інформації в Україні видають українською мовою.
Можна видавати газету чи журнал у двох чи більше мовних версіях, одна з яких має бути державною мовою.
Всі мовні версії мають мати ту ж назву, бути ідентичними за змістом і видаватись в один день.
Поширювати газети й журнали за передплатою неукраїнською мовою можна, якщо їх засновниками (співзасновниками) дадуть можливість передплатити в Україні цю ж газету чи журнал українською мовою.
У кожному місці розповсюдження друкованих засобів масової інформації україномовних газет та журналів має бути не менше 50 відс. назв друкованих засобів масової інформації, що розповсюджують в цьому місці.
І якщо у точці є російськомовна версія журналу чи газети, має бути й українська.
Українська мова у книжках і книгарнях
Видавець, внесений до Держреєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції має видавати українською мовою не менше 50 відс. від усіх виданих ним упродовж року назв книжкових видань.
У кожній книгарні та місці, де продають книжки, має бути не менше 50 відс. назв книжкових видань від загальної кількости назв у цьому місці.
Національна комісія зі стандартів української мови
Вона опрацьовуватиме та утверджуватиме стандарти української мови як державної.
Комісія затверджує стандарти української мови: правопис і зміни до цього, стандарти української термінології, затверджує посібники та підручники для опанування відповідних рівнів володіння українською тощо.
Буде уповноважений з захисту української мови
Він має захищати українську мову, захищати права українців на отримання державною мовою інформації та послуг в усіх сферах суспільного життя на всій території України й усунення перешкод та обмежень у користуванні державною мовою.
Уповноважений з захисту державної мови:
– контролює застосування української мови як державної органами влади, іншими суб’єктами господарювання державної і комунальної форм власности, їхніми посадовими та службовими особами, а також громадськими об’єднаннями, політичними партіями та приватними юрособами тощо;
– надає висновки і рекомендації органам влади і центральної і місцевої щодо застосування української мови як державної в їхній роботі;
– оприлюднює висновки про ознаки публічного приниження чи зневажання української мови в публічних виступах;
– подає пропозиції Кабміну щодо змін законодавства на захист української мови.
Кожен може поскаржитись уповноваженому про порушення права на отримання українською мовою інформації і послуг в усіх сферах суспільного життя в Україні та щодо усунення перешкод та обмежень у користуванні державною мовою.
Уповноважений впродовж 10 робочих днів з дня надходження скарги ознайомлюється з нею, і може вирішити:
– провести мову експертизу;
– провести мовне інспектування;
– залишити скаргу без розгляду.
Владні органи у своїй подальшій роботі керуються висновками та рекомендаціями уповноваженого щодо дотримання стандартів української мови.
Те ж стосується підприємств, установ, організацій незалежно від форми власности, громадських об’єднань, політичних партій.
Відповідальність за порушення
У Кодекс про адмінправопорушення додають статтю щодо порушення законодавства у сфері застосування державної мови.
За порушення закону щодо обов’язкового застосування української мови під час зустрічей і робочого спілкування, в актах, діловодстві та документообігу в держорганах, на державних і комунальних підприємствах, судах тощо – посадові особи заплатять від 200 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За порушення закону щодо застосування української мови в освіті, науці, культурі, книговиданні, електронних інформаційних системах, публічних заходах, рекламі тощо – грошова кара на посадові особи від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За порушення закону щодо застосування української на телебаченні та радіо – грошова кара на посадові особи від 500 до 600 неоподатковуваних мінімумів.
За порушення закону друкованих ЗМІ – грошова кара на посадових осіб від 400 до 500 неоподатковуваних мінімумів.
Далі документ доопрацьовуватимуть до другого читання.