Світ виглядає досить жорстоким, войовничим i несправедливим і ми не раз миримося з думкою, що так воно і є, але насправді майбутнє залежить від кожного з нас. Якщо кожен з нас буде наповнювати цей світ любов’ю й теплом, зможе направити бодай одну маленьку несправедливість, то це буде велика зміна, від якої змінюватиметься увесь світ. Якщо кожна людина зробить хоч би якусь добру справу, світ стане кращим!
Це проста і нескладна філософія благодійної праці громади Української католицької парафії св. Івана Хрестителя в Нюарку, Ню-Джерзі‚ яку провадять редемптористи Львівської провінції.
Ми розпочали нашу акцію „Ангели милосердя“ у 2009 році. Наші парафіяни без великого розголосу торкаються багатьох осіб та різних установ, які допомагають людям‚ що знаходяться поза межею бідности. Ми передаємо нашу допомогу через добровольців в Америці‚ а також в Україні. Добровольці церкви св. Івана Хрестителя проводять щоразу нові збірки‚ а добровольці в Україні передають допомогу туди‚ де її найбільше потрібно. Для такої праці необхідно мати тісний зв’язок, отже з допомогою електронної пошти триває координація співпраці на добро ближніх.
З листів ми довідуємося про потреби людей в Україні і намагаємося допомогти. Наприклад‚ написала до нас Ірина з спільноти св. Егідія в Києві: „В ці дні ми готуємося до святкування Різдва зі старенькими в будинку для престарілих та до Різдвяного обіду з бідними. Понад 300 бідних та бездомних та понад 250 стареньких матимуть свято! Дякуємо вам, що ви нас завжди у нашому служінні підтримуєте!“.
Дві сестрички зі села Кам’яна Чернівецької области з іграшками, які отримали від церкви св. Івана Хрестителя в Нюарку, Ню-Джерзі.
В листі від Степана з Бердянська, Запорізької области, читаємо: „Коли сам хворієш, то якось даєш собі раду, а коли занедужає дитина, то вже ціла біда і нема цьому ради. Мене, бердянського добровольця, вразила нелегка доля Руслани та її донечки Карини‚ котра має дитячий церебральний параліч і прикута до інвалідного візка‚ з якого вже давно виросла. Мама та дочка проживають в невеличкій кімнаті гуртожитку, маючи спільні на 10 сімей кухню та туалет. Пенсії 35 дол. не вистачає і вони не мають грошей на харчі і не мають нікого, хто простягнув би до них руку. Дуже прошу їм допомогти!“.
У листі від о. Романа з Києва читаємо: „Багато людей має пенсію, якої не вистачає, щоб заплатити за помешкання‚ а що вже говорити про продукти, одяг, взуття, а ще як станеться хвороба, то просто важко виживати. Але є добрі люди, які готові сьогодні українцям в Україні допомогти. І це Ви. Щиро дякую вам!“.
Пише Адріяна зі Львова: „Людей, котрі потребують допомоги‚ є багато, не знати навіть‚ від кого починати. Але коли бачиш вдячні очі і чуєш зворушливі слова подяки‚ тоді розумієш‚ що робити треба те‚ що можеш, навіть якщо це й не багато. Коли я передавала продукти бабусям на вулиці, вони це брали тремтячими руками і плакали“.
Галя з Чернівців, мама двох синів-інвалідів, створила організацію з 300 хворих дітей і часто звертається до нас по допомогу. Вона пише: „Недавно до мене привели маму з 21-літнім сином Дімою. Мама виховує хворого одна. Держава пообіцяла надати інвалідний візок‚ але вже минає шість років і візка немає. Чи може у вас десь можна дістати уживаний візок, бо без цього їм дуже тяжко?“.
Надійшов лист від Ольги, дитячого кардіолога зі Львова: „Покликали мене оглянути дитину, якій було 12 днів. Вона мала рідкісну хворобу коронарної артерії і їй терміново треба було зробити операцію. Але батьки мусіли від операції відмовитися‚ бо не мали грошей на дорогу до Києва. Я передала їм гроші від вашої церкви і мама з дитиною поїхали до лікарні в Київ. Операція була успішною, вдалася і дитина тепер здорова“.
Діяльність благодійного фонду при парафії за останні дев’ять років була спрямована на розв’язання багатьох проблем конкретних людей. Передусім, ми допомагаємо потребуючим в Америці. За цей час ми відвідали парафіян нашої церковної громади 810 разів‚ подарували продукти та грошoві датки на харчі для бідних міста Нюарку (12,760 дол.)‚ допомогли українським родинам, які втратили все в наслідок гураґанів в Америці (7‚500 дол.).
Реґент церковного хору‚ власник посилкової компанії „Роксоляна“ Михайло Стащишин (зліва) і доброволець Володимир Ярошенко висилають в Україну дарунки „Ангелів милосердя“. (Фото: Левко Хмельковський)
До Україні на даний час вислано 471 інвалідний візок, 348 ходунків, 124 портативних туалетів, 7‚200 годинників для сліпих, 840 посилок з одягом, 6‚090 пар взуття, 3‚010 пар шкарпеток, тисячі пелюшок (памперсів), тисячі подарунків дітям з бідних сімей на свято св. Миколая, кровоспинні бандажі та джґути для українських воїнів на загальну суму у 15,750 дол., допомогу людям похилого віку (15,740 дол.), ув’язненим (3‚380 дол.), на лікування залежних від алькоголю (6‚460 дол.), сиротам (6‚000 дол.), хворим дітям (5‚500 дол.), бездомним (10,400 дол.), переселенцям (6‚500 дол.) і пораненим воїнам (7‚620 дол.). Ми оплатили табір для 25 дітей, які живуть на вулицях Києва‚ і дві поїздки в Карпати для хворих дітей, які перший раз в житті поїхали на відпочинок. У 2016 році, з нагоди Року милосердя, ми подарували по 10 дол. 3,234 потребуючим людям і тепер допомагаємо людям, які живуть поза межами крайної бідности (8‚500 дол.).
Запрошуємо вас стати „Ангелом милосердя“ і приєднатися до нашого доброго діла. З питаннями можна звертатися до Ксені Гапій в канцелярії церкви св. Івана Хрестителя в Нюарку, тел. 973-371-1356, або на число 201-207-4555. Датки можна висилати на адресу: St. John’s Church, 719 Sanford Avenue, Newark, NJ 07106.
Ксеня Гапій відповідає за благодійну працю церкви св. Івана Хрестителя в Нюарку, Ню-Джерзі.