Ця історія про Дірка Люстіга – швайцарця, до війни успішного бізнесмена, а нині волонтера, який з 2014 року супроводжував міжнародну пресу на Донбас, а з початком широкомаштабної – ініціятор надважливого проєкту „Mine Free Ukraine“.
Після закінчення університету в Женеві, Д. Люстіг почав працювати на Всесвітньому форумі у Давосі.
„Я був наймолодшим членом симпозіюму. Мені було 27 років. Якраз тоді від України вперше була невеличка делеґація. Виступав перший президент Леонід Кравчук, – пригадує Д. Люстіг. – Він поводився гідно, як належить президентові великої держави. Ми розговорилися з Леонідом Макаровичем. Він розповідав, що Україна має великий потенціял, і запропонував мені організувати міні– Давос в Україні. Модератором конференції став Богдан Гаврилишин“.
Д. Люстіг приїхав в Україну у 1993 році, став імпортером дитячих товарів і здійснював мрії маленьких українців. Він відкрив фірму „Toy-Toy“, яка 25 років успішно працювала на українському ринку.
„Не треба боятися, якщо ти хочеш щось змінити, треба за це боротися. У мені завжди пульсувала революційна кров. А Україна ніколи не була нудна. Ми підійшли одне одному, – посміхається Д. Люстіг. – У 2004-ому я брав активну участь у Помаранчевій революції. Був учасником автопробігу „Поїзд дружби“. Ми хотіли прорвати інформаційну бльокаду, розповісти правду про останні події в Україні, передусім на Майдані Незалежности у дні Помаранчевої революції“.
Між майданами Дірк продовжував займатися бізнесом. Організовував виставки іграшок, їздив на подібні заходи в інші країни, аби йти в ногу з сучасними трендами. У листопаді 2013 року знову став активним учасником Майдану. Від 2014 року почав співпрацювати з іноземними журналістами, супроводжував їх на Донбас та передавав гуманітарну допомогу, куди майже нереально було потрапити.
Місія була непростою й небезпечною. Адже треба було вміти спілкуватися і з бандитами, і з бойовиками. Наразі, маючи вагомі міжнародні зв’язки та харизму, Д. Люстігу вдається залучати колосальну допомогу для України.
Ще п’ять років тому Дірк виступав на міжнародних плятформах з ініціятивою „Mine Free Ukraine“: „Тоді за середньостатистичними оцінками вибухонебезпечними предметами було забруднено 7,000 квадратних кілометрів території України. Ми припускали, що об’єднаними зусиллями світової спільноти, розмінуємо Україну за 10 років. На сьогодні цифри різняться в різних інстанціях, але орієнтована площа забруднених земель складає 140 тис. квадратних кілометрів.
Тобто в 20 разів більше. „Mine Free Ukraine“ – це маштабний проєкт, який здійснюється в Україні спільно з міжнародними організаціями та Державною службою України з надзвичайних ситуацій. Міжнародні донори, серед яких основне місце посідає саме Швайцарія, доставляють в Україну техніку та вибухозахисне екіпірування й спорядження. Починаючи від машин для розмінування до квадрокоптерів, обладнаних магнетометром для виявлення вибухонебезпечних предметів. Я брав участь у навчаннях на Донбасі спільно з FSD (The Fondation Suisse de Dеminage). Oтримав знання про розмінування і зрозумів наскільки це нагальна проблема, яку ми маємо вирішувати. І тут може допомогти лише така глобальна організація, як „Ротарі Інтернешнл“. Тепер наша мета – це розмінування України. Вже зараз ми маємо велику підтримку серед друзів-ротарійців. Ми проводимо навчання, співпрацюємо з ДСНС по всій Україні. Є чітке порозуміння, виявлені ключові потреби, розроблена дорожня карта. В синерґії з Міністерством оборони та ДСНС ми працюємо над „Mine Free Ukraine“. Нам потрібно, щоб світ знову почув нас і підтримав. Щоб на наших землях ми збирали щедрий урожай, а не міни“.