СМІЛА, Черкаська область. – З початку повномаштабного вторгнення Росії Церква повного Євангелія „Блага вість” почала займатися розселенням біженців. На той час Черкаська область у цьому пляні була переважно транзитною, але людям, котрі тікали від війни потрібно було десь перепочити, відновити сили, зрештою, поїсти. Тож віряни „Благої вісті” їх зустрічали, підтримували, допомагали, переправляли далі. Згодом чимало переселенців осіли й у Смілі. „Блага Вість” почала допомагати їм.
Церкві навіть вдалося знайти і встановити чотири сучасні модульні будиночки з усіма зручностями для біженців, в яких уже живуть чотири сім’ї – дві з Донеччини, одна з Маріюполя і одна з Херсона. Плянують встановити ще два. Цими людьми дбайливо опікується Галина Третяк – керівник гуманітарного відділу при церкві „Блага вість”.
Крім двох родин загиблих, у „Благій вісті” є чимало родин, в яких батьки перебувають на війні. Тож тут допомагають і безпосередньо військовим. І не тільки, так би мовити, своїм, а всім, хто воює разом із ними. Діставали і відправляли для потреб фронту автомобілі.
Пастор церкви „Блага вість“ у Смілі Олександр Коваленко. (Фото: Олександр Вівчарик)
„Загалом на сьогодні в Смілі наша церква охоплює допомогою близько 500 родин на місяць, – розповідає пастор Олександр Коваленко. – Вони отримують продуктову допомогу, необхідний їм одяг і предмети гігієни. А ще ми завершуємо організацію виїзду дітей загиблих на війні на відпочинок до Америки. На початку вересня 16 дітей з таких родин з усієї Черкащини полетять до Пенсильванії. Тамтешні віряни українського походження з євангельських церков нададуть на три тижні притулок їм і юним тернополянам. У цілому плянуємо охопити подібним відпочинком близько трьох тисяч дітей з України.
О. Коваленко відомий в місті і поза його межами активною громадянською і патріотичною позицією. Він народився і виріс у Черкасах у багатодітній християнській родині, в якій був 13-ою дитиною. У 19 років переїхав до Сміли розбудовувати євангельську церкву. І вже 27 років несе тут пасторське служіння.
„Завжди наше серце було відкрите до тих, кому потрібна допомога, – наголошує він. – Приміром, 11 років поспіль ми проводили в міському парку сімейний захід для дітей „Свято назавжди”, який збирав тисячі людей. Коли 2014 року почалася війна Росії проти України, ми почали багато допомагати як військовим, так і людям, котрі страждали на лінії фронту. Тоді ж започаткували капеланське служіння. А один із наших капелянів започаткував капеланство при поліції України“.