20 серпня, 2020

Хроніка подій в Білорусі

Друк

„Марш свободи” 16 серпня у Мінську. (Фото: RFE/RL)

 

13 серпня

Білоруська письменниця, лавреатка Нобелівської премії з літератури 2015 року Світлана Алексієвич 13 серпня заявила: „На мою думку, влада оголосила війну своєму народу. Прос­то хапають людей на вулиці. Затри­мані сидять в спортзалах без їжі і води. І найголовніше – люди абсолютно мирні. Сьогодні вишикувався ланцюг жінок, які просили: ми хочемо знати правду про вибори, не вбивайте наших чоловіків. У них було тільки дві вимоги. Вони несли квіти, молилися біля Вічного вогню. А коли почали розходитися, коли їх стало трохи менше, на них напав ОМОН. Я навіть не кажу про те, що відбувається вночі. Це просто військові дії… Ніхто навколо себе не бачить тих, хто б любив Лукашенка, тих, хто відстоює його, як відстоював раніше. І як після всього того, що відбувається на наших вулицях, можна вірити в цю людину?”.

 

14 серпня

Понад 20 тис. мирних протестувальників заповнили центральну Площу Незалежности у столиці Біло­русі. Вони виступають проти офіційних результатів виборів, згідно з якими, президентом країни вже вкотре став Олександр Лукашенко. Люди закликали поліцаїв зупинити свавілля щодо протестувальників та вимагали відходу О. Лукашенка від влади.

* * *

Кандидатка в президенти Білорусі Світлана Тихановська 14 серпня заявила, що ініціює створення координаційної ради для забезпечення передачі влади в Білорусі. До цієї ради можуть увійти представники громадянського суспільства, шановні і відомі білоруси, професіонали своєї справи”, – сказала вона. С. Тиха­нов­ська закликала суспільство об’єд­на­тися в нову координаційну раду. За її словами, їм потрібні допомога і досвід людей, зв’язки, контакти, експертні поради й підтримка.

С. Тихановська також звернулася до міжнародного співтовариства і европейських країн із проханням допомогти в організації діялогу з білоруською владою.

* * *

Патріярх Російської Православної Церкви Кирило 10 серпня офіційно привітав О. Лукашенка з перемогою на виборах президента Білорусі. Відразу потому своє „сердечне вітання” оприлюднив екзарх та керівник Білоруської Православної Церкви Митрополит Павло. Це викликало обурення в білорусів, вони ініціювали відкритого листа до Владики Пав­ла, а також організували спільну хресну ходу з католиками та протестантами. Згодом 14 серпня Мит­ро­полит Павло вибачився за передчасне привітання О. Лукашенкові, а його прес-секретар заявив, що єрарх обурений побиттям людей.

* * *

Працівники десятків великих підприємств у Білорусі 14 серпня провели короткострокові страйки або приєдналися до акцій протесту проти мілі­цейського насильства і фальсифікації підсумків голосування на виборах президента, в чому вони звинувачують владу. Протести відбулися на таких підприємствах, як Білоруський металюрґійний завод, Білоруський автомобільний завод, Мінський електротехнічний завод ім. Козлова, МАЗ, Мінський тракторний завод, „Бел­ши­на”, „Гродно Азот”, „Гродножит­ло­буд”, „Нафтан” у Новополоцьку, „Білоруськалій” у Солі­горську, „Полімір” – всього понад 20 підприємств.

На акцію протесту вийшли також співробітники Мінського метрополітену – при цьому рух поїздів не зупинявся. На вулицях білоруської столиці утворюються так звані „ланцюги солідарности”, в них стоять, зокрема, медичні працівники в білих халатах.

Протести на підприємствах 14 серпня прокоментував Президент Білорусі Олександр Лукашен­ко – він заявив про спроби „розгойдувати трудові колективи” і сказав, що страйки неґативно вдарять по підприємствах та їхніх працівниках.

 

12 серпня кілька сотень жінок у білому одязі і з квітами створили ланцюг у Мінську на знак солідарности проти насильства. (Фото: Радіо Свобода)

 

15 серпня

У Мінську тисячі людей 15 серпня прощалися з 34-річним Олександром Тарайковським – учасником акцій протесту, який загинув у столиці Білорусі 10 серпня. Учасники акцій протесту переконані, що О. Тарайковського вбив спецназ.

Повідомлення про інших загиблих наразі не підтверджені. Кілька учасників акцій протесту перебувають у важкому стані, сотні були госпіталізовані – частина з них отримали травми під час зітк­нень з спецназом, інші були жорстоко побиті після затримання.

У Гродні близько десятка десантників пройшли центром міста з плакатами: „Ми з народом”. Вони дарували жінкам квіти.

 

16 серпня

Олександр Лукашенко вперше зустрівся зі своїми прихильниками, яких централізовано 16 серпня звезли в Мінськ. Його півгодинна промова була вкрай емоційною. Традиційно О. Лукашенко говорив про зовнішні загрози. Цього разу обійшлося без „сусідів з Росії” – мова була тільки про НАТО.

„Литва, Латвія, Польща, Україна наказують провести нам нові вибори. Якщо ми підемо на поводу у них, ми підемо в штопор і ніколи не стабілізуємо наш повітряний корабель, – поскаржився О. Лука­шенко. – Загубите першого президента – це буде початок вашого кінця, ви будете стояти на колінах, як в Україні та інших країнах, і молитися, невідомо на кого”.

За його оцінками, на площі було 50 тис. прихильників влади. Опозиційний сайт TUT.by підрахував, що акція на Площі незалежности на підтримку О. Лукашенка зібрала 31.5 тис. осіб.

* * *

Відразу після акції на підтримку О. Лукашенка сотні тисяч вийшли у Мінську на найбільший в історії країни „Марш свободи” під біло-червоно-білими прапорами. Акція була мирною, силовики, які перебували у центрі міста з водометами, проходу колон не заважали. Це була найбільша в історії Білорусі політична акція. Люди вимагали звільнення всіх політичних в’язнів, відставку Президен­та О. Лукашенка та проведення чесних виборів.

Акції опозиції 16 серпня відбулися у багатьох містах Білорусі. У Гомелі та Барановичах підняли біло-червоно-білі прапори поруч з офіційними червоно-зеленими.

 

Працівники Мінського тракторного заводу під час акції протесту 14 серпня. (Фото: Улад Гридзін)

 

17 серпня

Депутати Европарляменту не визнають результати президентських виборів у Білорусі і вважають О. Лукашенка персоною нон-грата. Про це йдеться у спільній заяві Европейської народної партії, Проґресивного альянсу соціялістів і демократів, партій „Зелені-Европейський вільний альянс”, „Відновлючи Европу” та „Европейські консерватори та реформісти”.

„Президентські вибори 9 серпня не були ані вільними, ані справедливими, і звіти, які заслуговують на довіру, вказують на перемогу Світлани Тиханов­ської. Тому ми не визнаємо Олександра Лукашенка переобраним президентом Білорусі і вважаємо його персоною нон-грата в Европей­ському Союзі. Ми приєднуємося до білоруського народу в його вимозі до нових і вільних виборів під наглядом незалежних спостерігачів”, – йдеться у заяві.

Евродепутати закликали Росію утримуватися від будь-якого прихованого або відкритого втручання в ситуацію у Білорусі, а інститути ЕС і держави-члени пильно протидіяти будь-яким діям Росії у цьому напрямі.

* * *

О. Лукашенко закликав здійснювати перерозподіл владних повноважень у країні через конституційний процес, а не через вуличні акції. Про це він заявив 17 серпня під час спілкування з працівниками Мінського заводу колісних тягачів. О. Лука­шенко нагадав, що зараз триває робота над варіянтами зміни Конституції країни, які передбачають перерозподіл владних повноважень.

Він запевнив, що готовий в цьому пляні поділитися президентськими повноваженнями. „Але не під тиском і не через вулицю, – заявив він. – Ви говорите про несправедливі вибори і хочете провести справедливі? Відповідаю вам на це питання. Ми провели вибори. Доки ви мене не вб’єте, інших виборів не буде“.

* * *

17 серпня у Білорусі розпочався загальнонаціональний страйк з вимогами щодо визнання резуль­татів виборів президента недійсними. До страйку приєдналися великі державні підприємства. Наступного дня по всій Білорусі тривали акції протесту та страйки. Біля головного корпусу Білорусь­кого державного університету відбулась акція на підтримку загальнонаціонального страйку.

Страйкували працівники заводу електронних приладів „Атлант”, Мінського автомобільного заводу, Мінського тракторного заводу, шахти „Біло­руськалію”, цукрових заводів. Не вийшли на роботу понад 20 працівників радіо „Сталіца” і „Білорусь”.

* * *

Україна вперше в історії 17 серпня відкликала посла у Білорусі після того, як О. Лукашенко за останні дні неодноразово звинувачував Україну в різних недружніх кроках. Посол Ігор Кизима повернувся до Києва „для оцінки перспектив українсько-білоруських відносин у новій реальності, що склалася, вироблення відповідних рішень з урахуванням усього комплексу факторів“, повідомила прес-служба МЗС.

Міністер закордонних справ України Дмитро Кулеба повідомив, що першим ударом по білорусько-українських відносинах стала видача Мінськом минулого тижня „ваґнерівців” Росії попри наявність усіх правових та моральних підстав передати їх Україні.

Після цього О. Лукашенко неодноразово і абсолютно безпідставно звинувачував Україну у недружніх кроках проти Білорусі.

 

18 серпня

О. Лукашенко 18 cерпня провів телефонну розмову з Президентом Росії В. Путіном. В. Путін поінформував білоруського колеґу про його переговори з Канцлером Німеччини Ангелою Меркель і Президентом Франції Емануелем Макроном в частині, що стосується ситуації в Білорусі.

О. Лукашенко вже проводив телефонні переговори з В. Путіном 15 і 16 серпня. Тоді О. Лукашенко заявив, що домовився з президентом про те, що Росія за першим запитом „надасть всебічну допомогу в ґарантуванні безпеки Білорусі в разі зовнішніх військових загроз”.

* * *

18 серпня О. Лукашенко заявив, що підрозділи армії республіки на західному кордоні приведено в повну бойову готовність.

 

Радіо Свобода, ВВС, „Укрінформ”, Белта

Коментарі закриті.