В Черкасах, у видавництві Олександра Третякова „Артбрама“, вийшла книга-фотоальбом Фелікса Хмельковського „Африка“, який повторив маршрут відомого німецького зоолога Бернарда Гржимека в країнах Африки. Бернард Гржимек був відомим німецьким ученим-зоологом‚ директором зоопарку у Франкфурті-на-Майні. Він і його син Михаель присвятили життя боротьбі за збереження у незайманості тваринного світу Африки. 10 січня 1959 року син загинув‚ коли його літак зіштовхнувся з птахом. Його поховали того ж дня на вершині кратера.
Пізніше на його могилі уряд Танзанії звів кам’яну пірамиду. Тут же в 1987 році поховали батька.
Книга Михаeля і Бернарда Гржимеків „Серенґеті не повинен померти“ (Серенґеті – Національний парк в Танзанії) про те, чому треба охороняти африканських тварин, яким шляхом це можна зробити, а також про мужніх людей, які присвятили своє життя боротьбі за охорону тварин, про запаморочливі польоти над пустелею, про поїздки на машині в нетрі Африки. Ця книга набула всесвітньої популярности.
Вона перекладена 26 мовами. По ній було зроблено фільм, що обійшов екрани 63 країн, у тому числі СРСР.
Фелікс Хмельковський з жінками племені масаї.
Книга справила велике враження на шкільних друзів з Черкас Вадима Шпака і Фелікса Хмельковського. Черкаські школярі виросли‚ але зберегли колишню дружбу. Вадим Шпак став підприємцем у фармацевтиці‚ а Фелікс Хмельковський – інженером-механіком Військово-морського флоту. У 2006 році вони вирішили здійснити подорож в Африку‚ пройти слідами Гржимеків. У виданому альбомі вміщено фотографії‚ зроблені в Кенії та Танзанії. Пояснення до них узяті з книги „Серенґеті не повинен померти“. Заповідник не помер‚ а життя Фелікса Хмельковського передчасно обірвала підступна хвороба. Його фотографії послужать пам’яттю про невтомного романтика‚ який любив життя‚ флот‚ природу і друзів.
На багатьох світлинах – масаї, африканський корінний народ, який живе в савані на півдні Кенії та на півночі Танзанії. Масаї практично повністю зберегли свій традиційний уклад життя, хоча це і стає важче з кожним роком. Говорять масайською мовою. Коли інші африканські племена будували цивілізації і формували царства, масаї ніколи не відходили від свого напівкочового способу життя. Хати масаїв побудовані з висушених кізяків, а пиття коров’ячої крови є частиною деяких їхніх священих ритуалів.
Черкаські мандрівники відвідали Нґоронґоро – величезний кратер на краю саванни Серенґеті, який виник від вибуху великого вулкану близько 2.5 млн років тому. Глибина кратера – 610 метрів. На дні кратера розміщене озеро Магаді, знамените популяцією фламінґо. Біля краю кратера поховані зоологи Міхаель і Бернгард Гржимеки.
Фелікс Хмельковський в „Африці.
Є у книзі Накуру – одне з озер у долині на південь від міста Накуру, в центральній частині Кенії, яке охороняється невеликим національним парком „Озеро Накуру“.
Вода в озері солона. Слово „Накуру“ мовою масаї означає „пил“ або „запилене місце“. Національний парк „Озеро Накуру“ створений у 1961 році.
Озеро Маньяра лежить на шляху з обласного центру Аруша в Нґоронґоро і Серенґеті. Озеро утворилося понад два мільйони років тому і має великі запаси солі. На березі озера живуть буйволи, слони, леви, леопарди, носороги й велике число птахів. Рожеві фламінґо особливо помітні на тлі сірих каменів узбережжя.
Чаплі ніби висять у струмках теплого повітря, яке здіймається вгору.
Книга-альбом вже зацікавила багатьох екологів, природознавців, допитливих читачів.