80 років тому, 2 липня 1937 року, секретар Центрального комітету Комуністичної партії Йосиф Сталін вислав до секретарів обласних, крайових та центральних комітетів національних компартії шифрованого листа, яким оголосив початок Великого терору. Сталін зажадав, щоб „представники НКВД узяли на облік усіх куркулів, які повернулися на батьківщину, і найбільш ворожих з них негайно розстріляли в порядку адміністративного провадження їхніх справ через трійки, а інших, менш активних, але усе ж ворожих, переписали й вислали в райони за вказівкою НКВД“. У п’ятиденний строк треба було надати Москві склад трійок, а також число осіб, які мали бути розстріляні й вислані.
Виконання наказу Москви фактично розпочалося 5 серпня 1937 року і мало тривати чотири місяці. Насправді ж Великий терор був припинений лише 15 листопада 1938 року, тобто тривав понад 15 місяців. Відразу до Москви пішли звіти про перевиконання визначеного числа страт, прохання й вимоги збільшити їх, висувалися „зустрічні пляни”. Зверталися за таким збільшенням народні комісари внутрішніх справ Української РСР Ізраїль Леплевський (тричі), після його розстрілу Олександер Успенський (двічі). Вироки виносилися без виклику звинуваченого, без участи захисту і звинувачення, оскарженню вироки не підлягали.
Було намічено в СРСР засудити до розстрілу 75,950 осіб, ув’язнити в табір – 193 тис. осіб. Спеціяльна комісія на початку 1963 року склала довідку, за якою в 1937-1938 pоках було арештовано 1‚372‚392 особи, з них 681‚692 особи розстріляно.
В межах України було заарештовано 265‚669 осіб, з них 123‚421 були розстріляні, інші відправлені у виправно-трудові табори, ув’язнені в тюрмах, засуджені до заслання і тільки 658 осіб звільнені. На Україну припала п’ята частина загальносоюзних арештів і розстрілів.
Жертвами репресій, депортацій і голоду в Україні стала приблизно третина українського народу. Україна залишилася без своєї національної провідної верстви, з неповною соціяльною структурою. Американський дослідник української трагедії св.п. Джеймс Мейс писав, що нинішня Україна – це соціологічно випалена земля, де українці опинилися в ролі національної меншини, хоча вони становлять майже 80 відс. населення.