У 10 містах Ізраїлю 24 лютого, в день річниці війни, яку розпочала Росія проти України, відбулися акції на підтримку України. Тисячі людей вийшли з українськими прапорами, плякатами, на яких були написи проти російської аґресії. В Тель-Авіві та Хайфі небайдужі українці, ізраїльтяни прийшли до посольства та консульського відділу Росії і вимагали припинення війни, вбивства людей, руйнування цивільної інфраструктури. Український народ показав усьому світу, що в єдності сила та перемога, яка неодмінно буде за Україною. Такий був зміст усіх акцій протесту.
В акції у Тель-Авіві, яку організували члени громадської організації „Ізраїльські друзі України“, взяли участь понад 3,000 людей. Вони прийшли покласти квіти до герба України, викладеного на центральній площі Тель-Авіва. „Площа була заповнена не лише людьми, що співпереживають, волонтерами, активістами, а й історіями загиблих дітей з різних міста України, життя яких забрали російські військові злочинці. Історії були надані українським Меморіялом, який з перших днів війни документує історії загиблих українських громадян“, – сказала Анна Жарова. Того вечора в центрі міста звучали українські пісні та гимн України.
Мешканці Тель-Авіва підтримали Україну. (Фото: Тетяна Гур)
Акція підтримки відбулася і в Карміелі. Розповів її його учасник, активний своєю проукраїнською позицією, одесит Ігор Воровський: „Минув страшний, тривожний рік війни. І в Карміелі відбувся мітинґ „Ні – війні“, на якому сотні мешканців нашого міста висловили свою підтримку Україні. Ця акція, присвячена роковинам початку війни, розв’язаної Росією, була організована спільнотою вихідців з України та „Дружній Карміель“. Особливу атмосферу створили співаки, які емоційно виконали українські пісні та гимн. На знак підтримки України у ці дні будівля муніципалітету Карміелю підсвічена кольорами національного прапора. Завершився мітинґ побажанням перемоги Україні та словами „Слава Україні! Слава українцям! Слава ЗСУ!“. Стояв я серед сотні учасників акції, слухав побажання перемоги і згадував тих дівчат-українок, які не залишили Україну в страшний час війни. І в тому, що Україна успішно воює, тримається, не здається є і їхня заслуга“.