Від початку повномаштабного наступу, кордон з України до Польщі, за даними ООН, перетнуло понад 6 мільйонів людей.
Вражаючими називає показники працевлаштування українців, які перетнули кордон з Польщею після 24 лютого, старша економістка Світового банку Ріна Бадіанні-Маґнуссон, яка займається цим реґіоном, в інтерв’ю „Голосу Америки“. За даними польського уряду, на початок серпня 390 тис. новоприбулих українців, що залишилися в Польщі, або близько половини прибулих працездатного віку, вже мали роботу. Експерти, з якими спілкувався „Голос Америки“, називають три основні причини, чому ця „криза біженців“ швидко наповнила ринок праці Польщі потрібними їй робочими руками.
По-перше, це високі професійні якості та бажання українців працювати. По-друге, це швидкі дії польської влади, яка усунула бар’єри для працевлаштування українок. І останнє – велика українська діяспора, яка допомагає новоприбулим українкам влаштуватися і знайти роботу. Все це сприяє зростанню польської економіки.
На підставі даних анкет шукачів роботи можна скласти наступний портрет тимчасово переміщеної особи з України в Краків, які у квітні становили п’яту частину мешканців міста (потім ця кількість зменшилась). Це жінка: 95 відс. шукачів роботи складають жінки у віці 35-44 років. Це – найбільша вікова група – 40 відс. Ця жінка має дітей та вищу (73 відс.) або технічну освіту (52 відс.) і третина з них знає англійську мову. 93 відс. усіх, хто заповнював анкети для пошуку праці, написали, що вони готові працювати не за фахом.
„90 відс. або й більше – це жінки, які виконують, так звану жіночу роботу – в установах харчування, в готелях, пошитті одягу, сфері послуг (перукарні, салони краси)“, – говорить в інтерв’ю „Голосу Америки“ Ян Гоншеніця-Волчак, директор Воєвод-ської адміністрації праці в Кракові.
Втім, зазначає президент науково-дослідного інституту у Варшаві „Wise-Europa“ Мачей Буков-ський, якщо раніше українці здебільшого працювали в сільському господарстві, то тепер вони присутні в усіх професіях, включно з тими, що вимагають найвищої кваліфікації, такі як лікарі та вчителі.
„Пояснюємо, що навіть якщо ви мали добру роботу і статус у себе на батьківщині, то тут теж можете знайти, але почніть з того, що простіше, це – не вирок. Добрий старт може початися по-різ-ному, навіть з каси в магазині. Підтягнете мову, й життя дасть інші можливості“, – говорить Люд-мила Димітров, координаторка пункту.
Саме так ставиться до своєї ситуації Олена Курта, яка викладала право та писала дисертацію в місті Горлівка, Донецької области, а пізніше, вже у Кривому Розі, відкрила дитячий садок і працювала у ньому директоркою. Сьогодні жінка заробляє на життя прибиранням у готелі.
Інша українка, із села Ліпці під Харковом, покищо шукає роботу. Тетяні Потаповій – за 60, вона – хемік за освітою та усе життя працювала в лябораторії. Але жінка практично з першого дня, як приїхала до Кракова, пішла на курси польської мови, та готова влаштуватися нянею чи консьєржкою.
У Світовому банку звертають увагу на високу готовність українців працювати – за фахом чи ні. Близько 20 відс. людей уже у квітні та травні повідомили, що вони працюють, а ще 50 відс. – що хотіли б працювати та активно шукають роботу.
12 березня 2022 року польський парлямент ухвалив закон про допомогу громадянам України у зв’язку з триваючим вторгненням Росії в Україну. Цей закон надає тимчасово переміщеним особам з України право леґально перебувати у Польщі протягом 18 місяців, доступ до системи охорони здоров’я, освіти та соціяльних послуг, а також до ринку праці. Лікарям, стоматологам, медсестрам потрібен диплом, щоб працювати. Це трохи складніше, але й тут перешкоди здебільшого знято.
Українцям допомагають знайти роботу в спеціяльних інформаційних центрах.
„Ми пристосовуємо наявні програми, які були виключно для поляків, для українців. Сплачуємо 85 відс. за навчання“, – говорить Я. Гоншеніця-Волчак.
Фундація „Зустріч“ визначає допомогу із працевлаштуванням як один зі своїх пріоритетів. Її керівниця Александра Запольська розповідає, що вони надають консультації юристів, збирають анкети, які потім передають в Адміністрацію з працевлаштування воєводства, проводять спеціяльні заходи.
П’ять бар’єрів для українок на ринку праці
Перший бар’єр, який називають усі, незнання польської мови, на вивчення якої йде час.
Курси польської мови – популярний напрямок допомоги українцям у Польщі. Їх, зокрема, проводить фундація „Зустріч“ – окремо для різних вікових груп.
Другий бар’єр – необхідність догляду за дітьми. Майже половина тих, хто прибув з України після 24 лютого та залишився в Польщі, діти. Це близько 600 тисяч дітей. Ці діти, звичайно, потребують піклування, освіти та навчання.