КИЇВ. – Шевченківська премія, яку називають головною премією України і яка має довгу і непросту історію, переживає гучний скандал. Вперше за 60 років існування премії переможців не оголосили 9 березня – в день народження Тараса Шевченка. При цьому оголосити їх минулого року не завадило навіть вторгнення Росії.
У відставку пішли голова і весь склад Шевченківського комітету. Офіс Президента України ситуацію поки що не прокоментував. Шевченківську премію присуджують один раз на життя.
Попри її значущість, заснована у 1960-ті роки Шевченківська премія, була дещо дискредитована. Її вважали рудиментом радянського часу, коли присуджували „своїм мистцям“, які підходили партії, чи подобалися певним чиновникам. Коли Шевченківський комітет сформували у демократичний спосіб і премію вручали авторам, якими можна пишатися, це сприймалося, як велика перемога. У день народження Т. Шевченка замість оголошення переможців премії голова Шевченківського комітету Юрій Макаров заявив, що імена оголосять пізніше, а саму премію потрібно змінити, додати номінації, для творів, написаних у 2022 році „про війну та на війні“. Тому він запропонував внести номінацію „За внесок у перемогу“ та перенести оголошення переможців на 22 травня – день перепоховання Т. Шевченка. У результаті Ю.Макаров пішов у відставку, висловивши жаль, що ідея про нові номінації „наштовхнулося на аґресивне нерозуміння“.
За кілька днів комітет все ж оголосив переможців премії. Ними стали:
– Катерина Калитко за книгу поезій „Орден мовчальниць“; гурт „Хорея Козацька“ за авдіоальбом „Пісні Української революції“;
– Михайло Назаренко за книгу „Крім „Кобзаря“. Антологія української літератури. 1792-1883“;
– Віталій Портников за публіцистичні статті та виступи останніх років;
– Ірина Цілик за документальний фільм „Земля блакитна, ніби апельсин“.
У двох номінаціях – візуальне та театральне мистецтво – переможців не змогли обрати.
Після цього 16 березня про свою відставку заявили всі члени Шевченківського комітету.
Пропозиція про нові номінації заскочила їх зненацька. Йдеться фактично про паралельний конкурс, заявив комітет. Коли вже визначені переможці, такі зміни мають вигляд непродуманих і деструктивних, заявили у Шевченківському комітеті і оголосили, що складають повноваження.
Багатьом такий крок комітету сподобався. „Дякую за позицію“, – прокоментував заяву ексголова Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.
З 2014 року у комітеті не раз розглядали і нагороджували твори про війну, але немає процедури, як за ці новостворені номінації голосувати. До травня неможливо встигнути зібрати всі твори, провести ретельно весь відбір, три тури з дотриманням всіх положень. Це великий обсяг роботи.