11-12 липня відбулася вершинна зустріч НАТО у Вільнюсі. Уперше саміт приймала Литва у конґрес-центрі LITEXPO. У зустрічах брали участь лідери 31 країни НАТО включно з Президентом США Джо Байденом, додатково були запрошені делеґації Японії, Південної Кореї, Нової Зеляндії, Австралії, України та Швеції. До Вільнюса прибули понад 2,400 членів з 48 іноземних делеґацій, у тому числі до 40 очільників держав і до 150 інших високопоставлених урядовців.
11 липня саміт НАТО ухвалив пакет рішень щодо України: скасовується етап Пляну дій щодо членства (ПДЧ), а запрошення до Альянсу країна отримає після виконання вимог для вступу і за умови згоди всіх союзників. Країни НАТО погодили підсумкове комюніке щодо України і заявили, що пам’ятають про зобов’язання 2008 року щодо того, що Україна стане членом НАТО. Також у документі визнали, що сьогодні шлях України до повної евроатлантичної інтеґрації вийшов за межі необхідности ПДЧ. Країни-члени наголосили, що Україна стає більш оперативною та політично інтеґрованою з Альянсом і досягла значного проґресу на шляху до реформ.
12 липня однією з ключових подій стало проведення Ради НАТО-Україна на вищому рівні. Трьома пріоритетами перемовин є нові пакети підтримки для української армії на полі бою, запрошення до НАТО та ґарантії безпеки для України на шляху до Альянсу.
Члени Альянсу обговорили виклики, які стоять перед країнами-членами зараз та можуть виникнути в майбутньому з огляду на аґресію Росії, та проблеми тероризму.
Також на зустрічах вони торкнулися тем щодо втілення нових реґіональних плянів оборони, моделей сил та збільшення кількости підрозділів швидкого реаґування до 300 тис. військових, узгодили плян дій у галузі змін клімату, розширення співпраці з ЕС щодо захисту об’єктів критичної інфраструктури. Учасники засідання зустріли Володимира Зеленського оплесками.
На саміті обговорили вступ Швеції до НАТО. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ 11 липня відзначив, що вже незабаром можна буде вітати Швецію, як повноправного члена Альянсу. Раніше Президент Туреччини Ердоган заявив, що Анкара схвалить вступ Швеції до НАТО після того, як для Туреччини відкриють шлях до приєднання до Европейського союзу. Є. Столтенберґ сказав, що Стокгольм надаватиме Анкарі допомогу у зближенні з Европейським союзом.
Прем’єр-міністер Японії Фуміо Кішіда під час виступу на саміті НАТО заявив, що Токіо передасть Україні систему виявлення безпілотників для захисту від російської аґресії. Він наголосив, що міжнародна спільнота зараз перебуває на історичному повороті та пообіцяв, що Японія та інші країни G7 рішуче протидіятимуть будь-яким одностороннім спробам змінити статус-кво силою. (Еспресо)
Адаптована Річна національна програма для України
Вільнюський саміт НАТО 2023 року міг принести спільну геополітичну перемогу і Україні, і самому Альянсу – але, на жаль, став символом втрачених можливостей.
Його рішення щодо України можна описати двома словами: стратегічна невизначеність. Воно залишає відкритими абсолютно всі сценарії подальших відносин України і НАТО.
Ухвалене у Вільнюсі рішення саме по собі не є катастрофічним, воно не віддаляє Київ та НАТО одне від одного. Саміт НАТО не закрив Україні двері для вступу, не ускладнив рух до членства, але і не скоротив цей шлях. Київ був готовий до того, що негайного запрошення до членства у Вільнюсі не буде через психологічну неготовність до цього кроку в кількох столицях, передусім у Вашінґтоні. Та, на щастя, українська влада не стала вдаватися до демаршів. В. Зеленський залишився на саміті, а від Києва лунають заяви, що він продовжить рух до вступу, хоч і шкодує, що саміт у Вільнюсі втратив історичну можливість зробити цей рух швидшим.
Рішення НАТО про те, що для України на шляху до членства скасовується етап ПДЧ, Білий Дім плянував зробити головним „українським здобутком“ саміту у Вільнюсі.
НАТО формально скасовує для України вимогу виконання ПДЧ, підтвердив Є. Столтенберґ. Але, на жаль, лише формально. Бо одночасно Альянс запровадив новий етап, що діятиме лише для України – такий собі „замінник ПДЧ“. Цю ролю виконуватиме „адаптована Річна національна програма (РНП)“, йдеться в рішенні НАТО.
„Ми можемо запросити Україну до вступу, коли члени Альянсу будуть на це згодні та коли умови будуть виконані“, – підсумовує рішення саміту.
Загалом, зважаючи на те, що вступ до НАТО не відбудеться під час війни і до завершення цього процесу лишається достатньо часу – прив’язування вступу до необхідности здійснити певні реформи не є поганою ідеєю.
Однак формат РНП – це найгірший можливий варіянт.
РНП – це величезний перелік завдань на десятки сторінок, що копіює структуру ПДЧ.
Але головна проблема – ідея РНП полягає у тривалому, багаторічному виконанні.
Попри те, що Київ украй незадоволений рішенням саміту та не приховує цього (зі суворою критикою виступив Президент В. Зеленський), українське керівництво все ж наголошує: курс на НАТО залишається незмінним. Це в тому числі підтвердив президент у виступі перед багатотисячним натовпом у центрі Вільнюса 11 липня.
Офіційний Київ і експертна спільнота, і депутати, і друзі в Альянсі мають докласти максимум зусиль, щоби переконати НАТО відмовитися від нинішньої „багаторічної“ структури РНП і перетворити її на обмежений та конкретний перелік реформ, виконання яких відкриє для України дорогу до отримання запрошення до НАТО, щойно завершаться активні бойові дії з Росією. Це, зрештою, буде вигідно всім.
Можна довго і обґрунтовано обурюватися через те, що це означає нерозуміння Вашінґтоном того, що ж насправді відбувається в Україні. Але найважливіше – те, що після завершення війни ця перепона зникне. А отже, після цього різке пришвидшення вступу цілком реальне.
Головне, щоб до того часу Україна не змінила курс та прагнення і показала реформами, що вступ до НАТО – це реальна мета. (Европейська правда)