За останнє десятиліття Росії вдалося ліквідувати будь-яку організовану українську етнічну спільноту в Російській Федерації, вторгнутися в Україну, силою анексувати частину її території нелеґітимним референдумом і створити значною мірою заморожений конфлікт.
Методологія, що використовується в усіх інстанціях, була досить простою. Брехня, здирництво, політичний тиск і надмірний вогонь, що супроводжується з готовністю деяких спостерігачів вважати закономірним, дозволили Росії діяти так, як плянувалося, не зважаючи на всепоглинаюче ґльобальне засудження, яке іґнорує Росія. Російська брехня ґрунтується на безглуздих дебатах і нездатності опонентів Росії переконати всіх в світі через неспроможність міжнародного права. Кричуще Росія наголошує, що навіть якщо вона вторглася, але цього не сталося, у Крим чи Донбас, вона була змушена зробити це з метою захисту прав російського населення.
Росія влаштувала референдум за анексію, який був не тільки нелеґітимним за міжнародним, українським і російським законодавством, але і проводився зі стволом пістолета при голові виборців. Знову дехто на Заході прийняв результати, включаючи президента США.
Внутрішньо очищаючи Росію від української етнічної присутности, яку Росія проводила систематично протягом останнього десятиліття, московити вдалися до того, що багато хто навіть в Росії назвав „генетичним страхом”, (страх, який переходить з одного поклоління у друге) накладеним на пригноблених. Сьогодні, крім того, що в Росії немає української школи, повноцінних навчальних програм або навіть недільної школи, немає ні української церкви, ні української бібліотеки, ні центральної, ні обласної української організації, навіть викорчовуються місцеві громади, які просто співають або танцюють по-українському. Цей культурний геноцид, і саме таким він є, ведеться, здавалося б, адміністративно, але результат тяжкий політично і культурно.
Справа перекинута до судів. Для росіян, які можуть бути позитивно наставлені до українців, брехня увічнюється, вказуючи на конфлікт в Україні як виправдання, тобто Росія змушена була захищати російську етнічну спільноту в Україні через зловживання Україною цією громадою. На думку лідерів української громади в Росії, близько 80 відс. росіян в РФ вважають російську пропаґанду проти українців правдивою.
За даними останнього перепису населення в Росії було 2 млн. українців, які заявили про себе. Українське керівництво в Росії наполягає, що це число в п’ять разів більше. Незважаючи на це, сам Володимир Путін неодноразово заявляв, що, крім тих 2 млн., близько 1 млн. українців іміґрували в Росію з початку війни на Донбасі.
Росії було б важко спробувати пояснити Раді Европи або ООН відсутність будь-якої інституції або структури для етнічної спільноти в 3 млн. осіб, тобто принаймні третьої за величиною в Росії без якогось типу реквізиту або структури навіть уявної.
У російському суспільстві чи політиці немає нічого незвичайного. За президентства В. Путіна російський уряд організував понад 10 років тому неурядову правозахисну організацію в Росії, яка неодноразово з’являлася в ООН немов леґітимна. Поки є люди, які приймають російську дезінформацію і проповідують її, Росія буде проводити свою давно перевірену методологію.
Аскольд С. Лозинський,
Ню-Йорк