17-19 вересня в Росії відбулося триденне голосування на „виборах“ до Державної думи. У 39 реґіонах також обирали депутатів місцевих парляментів, в 9 – губернаторів, в 11 обласних центрах – міських голів.
Опозиція до виборчого процесу не допущена. Її лідери ув’язнені (Олексій Навальний та його люди) чи видворені за кордон (Гаррі Каспаров, Михайло Ходорковський, В’ячеслав Мальцев та інші).
Крім того, низка авторитетних професійних засобів масової інформації отримали протиправний статус „іноземних аґентів“, через що їхню діяльність припинено або ускладнено.
19 вересня правляча партія „Єдина Росія“, яка підтримує Президента Володимира Путіна, заявила, що зберегла панівну більшість парляменті за результатами виборів попри скарги опонентів Кремля на позбавлення можливости брати участь. Російська виборча комісія повідомила, що результати підрахунків 85 відс. бюлетенів засвідчили, що партія „Єдина Росія“ отримала майже половину голосів, а другою йде Комуністична партія з 20 відс. голосів. „Єдина Росія“ матиме 315 місць з 450 у Державній думі, нижній палаті російського парляменту. Попри такі високі показники для урядової партії, ці дані вказують на певне падіння підтримки „Єдиної Росії“, яка на виборах 2016 року здобула понад 54 відс.
Російські вибори і раніше не відрізнялися особливою альтернативністю. Вже після 2000 року – часу приходу до влади В. Путіна – політичний простір країни став контролюватися Кремлем буквально до дрібниць. Якщо до 2014 року ще могли бути хоч якісь ілюзії щодо присутности у парляменті опозиції, то після практично одностайної підтримки всіма партіями, представленими в Державній думі, анексії Криму, ці ілюзії розвіялися самі собою.
Результати виборів очевидно не змінять політичну ситуацію, в якій домінує В. Путін, перебуваючи при владі на посадах президента, або прем’єр-міністра з 1999 року. Наступні президентські вибори мають відбутися 2024 року. Зараз вже можна сказати, що В. Путін побудував „свою партію“ в сучасній Росії. Всі парляментські партії контролюються з кабінету заступника голови адміністрації президента Росії Сергія Кирієнка, куратора внутрішньої політики країни.
Вирішено також, які партії до парляменту не потраплять, але отримають потрібний для продовження державного фінансування відсоток голосів. Всі інші, хто бере участь у вуличній політиці й висловлюється проти влади – і в цьому новація виборів 2021 року – опиняються серед „екстремістів“ й згідно з новим законодавством не можуть брати участь у виборах. Таким чином, якщо раніше можна було теоретично уявити, що у виборах може брати участь порушник спокою, і він отримає велику кількість голосів виборців, то тепер навіть теоретичні можливості виключені.
„Екстреміст“ не тільки не може бути обраним – він позбавляється можливости доносити свою позицію до співвітчизників. Саме тому перед виборами Росія звинуватила західні цифрові компанії у втручанні у вибори і змусила їх видалити з віртуальних магазинів додаток „Навальний“.
Список тих, кого можна обирати, є значно скороченим. Проте розширено список виборців за межами Росії із Криму, Абхазії, Південної Осетії і Придністров’я, окупованих Росією районів Донецької та Луганської областей. Кремль прагне використовувати ці вибори не тільки як демонстрацію підтримки політики В. Путіна переважною більшістю російських громадян, але і як інструмент „повзучої анексії“ чужих земель.
Свідчення тиску на виборців, їх підкупу, фальсифікацій, „каруселей“, примусової появи на дільницях бюджетників і військових надходять з усіх куточків Росії. 150 тис. жителів Донбасу з російськими пашпортами проголосували дистанційно на виборах депутатів Державної думи Росії. Ця цифра дуже приблизна.
15 вересня ватажок угруповання „ДНР“ Денис Пушилін заявив, що на дні голосування у Росії організовано 825 автобусних та 12 залізничних рейсів для жителів, що отримали російські пашпорти, щоб возити їх до Ростовської області, де для них відкрили 91 дільницю.
17 вересня Рада національної безпеки і оборони (РНБО) України ввела санкції щодо 33 кандидатів від окупованого Донбасу і Криму до Державної думи Росії і семи співробітників ФСБ Росії, причетних до отруєння російського опозиційного політика Олексія Навального. РНБО України обіцяє ввести санкції проти всіх членів дільничних комісій, аґітаторів, кандидатів і спостерігачів в Криму і на Донбасі на виборах до Державної думи Росії.
МЗС закликало іноземні держави та міжнародні організації „рішуче засудити незаконні дії Росії, чітко заявити про невизнання результатів виборів на тимчасово окупованих територіях України та нелеґітимність зформованої таким чином Державної думи РФ, посилити політико-дипломатичний тиск на Російську Федерацію, зокрема шляхом розширення проти неї санкцій“.
Водночас Федір Веніславський, представник президента в Конституційному суді України, зазначив: „З точки зору міжнародного права є конвенція про консульські зносини, є конвенція про дипломатичні зносини. Навіть якщо між двома державами були розірвані дипломатичні зносини, то це не означає розірвання консульських зносин. У консульських установах України за кордоном та консульських установах інших країн на території України головним завданням є забезпечення забезпечення прав і свобод громадян відповідної держави“.
При цьому він нагадав, що Україна „не розірвала навіть дипломатичних зносин з країною-окупантом, не кажучи про консульські“.
Отже, наразі в Росії не сталося політичних змін, і вона продовжує бути загрозою для України.
За матеріялами інформаційних джерел