Минуле Батурина – резиденції українських гетьманів, столиці Гетьманської України – було суцільною „білою плямою“ нашої історії. Зважаючи на ролю цього міста, на базі його пам’яток в 1993 році було створено заповідник „Гетьманська столиця“, а в 1995 році на його території розпочалися перші археологічні дослідження. Їх сенсаційні результати облетіли весь світ. Проте економічна криза, що вирувала у ті роки, не дозволила подовжити ці досліди. Ключова роль в їх відновленні і понад 20-річній успішній реалізації належить українцям Канади.
В 2001 році дослідженнями гетьманської столиці зацікавилися історики Канадського інституту українських студій Альбертського університету. Директор цього закладу україно-канадський історик Зенон Когут організував Батуринський археологічний проєкт на базі Програми досліджень східньої України ім. Михайла та Дарії Ковальських. Ця програма включає в себе пожертви з Вічного фонду Володимири та Романа Василишиних та з Вічного фонду ім. Анни та Нікандера Буковських. Упродовж багатьох років цей археологічний проєкт успішно здійснювали за фінансової підтримки канадських благодійних фондів, освітніх закладів, компаній, фундацій, громадських установ та приватних осіб з Торонто, Едмонтона, Монреаля, Філядельфії.
Володимир Мезенцев (зліва) та Володимир Коваленко (1954-2016) – очільники Батуринського археологічного проєкту. (Фото 2006 року, архів Національного заповідника „Гетьманська столиця“)
Першорядна роля у цьому проєкті належить історикові Володимиру Мезенцеву, який безпосередньо співпрацює з українськими археологами й співробітниками Національного заповідника „Гетьманська столиця“. Його наполеглива праця та професіоналізм сприяли успішній організації роботи археологів у Батурині. Також В. Мезенцев робить великий внесок у популяризацію історії Української держави в Канаді, США та інших країнах, невтомно знайомить світ із новими історичними та археологічними відкриттями гетьманської столиці. Довгий час він проводив благодійні науково-популярні лекції для відвідувачів Українського культурного центру в Торонто. Надзвичайно важливими у популяризації розкопок стали його наукові і науково-популярні публікації, численні інтерв’ю. Він вже довгий час вивчає архітектуру та плянування гетьманських будинків, заміської резиденції Івана Мазепи, церков Батурина, садиб козацько-старшинських родин, працює над візуалізацією знахідок, об’єктів, пам’яток, залучаючи художників і дизайнерів, докладає зусиль для проведення найсучасніших лябораторних досліджень.
Результати цих важливих досліджень систематично використовуються і в науковій та виставковій діяльності заповідника.
У Батуринській експедиції брали участь не лише фахівці з України, а й студенти-історики та науковці з Торонто, Едмонтона, Монреалю. Результати своїх напрацювань вони публікували українською та англійською мовами. Їхні розвідки представлені в газетах „Гомін України“, „Свобода“ та „Новий шлях“. Особливо важливим серед цих публікацій є науково-популярне видання (щорічний буклет) про розкопки в Батурині групи істориків – дослідників Батурина під редакцією В. Мезенцева, яке систематично виходить у видавництві „Гомін України“. Завдяки доступному викладу матеріялу, численним кольоровим ілюстраціям та унікальним реконструкціям, читачі мають змогу ознайомитися з найвагомішими здобутками археологів в Батурині. А ще у доступній формі відкрити для себе історію Української держави та її місце у світовій цивілізації. Багато років ведеться тісна співпраця між заповідником та виконавцями Батуринського археологічного проєкту. Спільно організовуємо і проводимо конференції та вебінари, різноманітні науково-просвітницькі заходи та виставки. До прикладу, за сприяння канадських істориків і фундацій було підготовлено та знято фільм українською та англійською мовами про розкопки міста у 2001-2002 роках під назвою „Батурин: козацько-гетьманська столиця“.
Заля Музею археології Батурина, де представлено вагомі археологічні знахідки на території міста.
Послідовна підтримка благодійників та наукових установ Канади дала можливість упродовж майже чверті століття проводити маштабні розкопки. Протягом цього часу було виявлено значну кількість археологічних об’єктів та зібрано унікальні колекції артефактів. Зараз Батурин є одним із міст України XVII-XVIII ст., що якнайкраще вивчений археологами. Ця титанічна робота частково заповнила лакуну його джерел, що були цілеспрямовано знищені імперсько-тоталітарними режимами.
Вагомим результатом археологічного вивчення Батурина стало відкриття у 2009 році Музею археології Батурина. В його експозиції представлено понад 500 оригінальних знахідок. Вони демонструють розвиток міста від часів заселення його території, піднесення міської культури за часів Івана Мазепи та трагічну загибель від рук московського війська у листопаді 1708 року.
Археологічні відкриття лягли в основу реконструкції і відбудови у 2008 році цитаделі Батуринської фортеці. Також під час розкопок Батурина було виявлено численні свідчення злочинів московського війська, останки його жертв і потужний шар руйнування забудови гетьманської столиці 1708 року. Прикро констатувати, але невимовна жорстокість воєнних злочинів росіян знаходить нескінченні приклади й зараз, у новітній війні в Україні.
Цією публікацією співробітники Національного заповідника „Гетьманська столиця“ висловлюють щиру вдячність організаторам та виконавцям Батуринського проєкту і всім громадянам Канади, США та інших країн світу, що долучилися до відкриття історії гетьманської столиці.
Якщо ви бажаєте підтримати археологічні дослідження у Батурині чи більше дізнатися про них, просимо звертатися до виконавчого директора проєкту, д-ра В. Мезенцева за телефоном 416-766-1408 чи e-mail: v.mezentsev@utoronto.ca, а також до заповідника „Гетьманська столиця“: b.arheology@ukr.net (Каріна Солдатова).
Наталія Саєнко, Каріна Солдатова – історики заповідника „Гетьманська столиця“, Батурин, Україна