В історії усе повторюється. Путін наслідує Гітлера, намагаючись захопити якнайбільше чужих земель, але історії не знає, що не раз вже показав у своїх вигадках про Україну.
Не знає й того, що у нацистській Німеччині генерали та їхнє найближче оточення розуміли згубність аґресивних намірів та дій Гітлера й хотіли усунути його, щоб врятувати Німеччину. Змовники плянували зміщення Гітлера після його наказу про напад на Чехословаччину, готували створення тимчасового уряду, а згодом проведення демократичних виборів. Один із змовників Евальд фон Клейст-Шменцин 18 серпня 1938 року літав у Лондон, щоб попередити британських політиків про аґресивні наміри Гітлера. Переворот плянувався на останні дні вересня 1938 року, але 28 вересня британський прем’єр-міністер Чемберлен погодився приїхати в Німеччину і провести переговори з Гітлером: „Велика Британія не оголошуватиме війну Німеччині“.
Західна Европа прагнула уникнути війни шляхом принесення у жертву східні держави. Гітлер завбачливо усував неприхильних генералів. Були звільнені фельдмаршали Федір фон Бок, Вальтер фон Браухіч, генерал-полковник Франц Гальдер, низка старших офіцерів. 20 липня 1944 року генерали усе ж підготували й провели замах на Гітлера, який був поранений, але уцілів і жорстоко розправився з супротивниками. Генералам не вдалося врятувати Німеччину від розгрому.
Путін не вірить у неминучий крах Росії й усуває генералів, які намагаються застерегти його від неминучої поразки. Генерали не проти самої війни, вони проти вищого командування. Своїм союзником генерали намагалися зробити Пригожина, але він не виправдав їхніх сподівань. Пригожинської суперсили забракло на те, щоб зняти Шойгу. Можливо корисно для України мати недолугого керівника чужого війська, але вона й сама зачищає ворожий генералітет. Щойно пішли у засвіти генерал-майор Олег Цоков, полковники Максим Харламов та Євген Тихно. Путін теж „зачищає“ кадри – у зв’язку з пригожинським заколотом для допитів було затримувано 13 старших офіцерів, 15 було відсторонено чи звільнено.
З критикою верховного командування виступив генерал-майор Іван Попов, командувач 58-ої армії. Його відсторонено. Слідом зняли з посади командира 106-ої ґвардійської повітряно-десантної дивізії генерал-майора Володимира Селіверстова, генерал-майора Олександра Корнєва.
Командир 90-ої танкової дивізії генерал-майор Раміль Ібатуллін та двоє його заступників затримані Департаментом військової контррозвідки. Силовики затримали полковника ФСБ Михайла Полякова, який очолював один із підрозділів ФСБ. Понад два тижні немає у публічному просторі генерала Сергія Суровікіна.
„Ці процеси можна лише вітати. Чим менше ініціятивних бойових офіцерів, чим довше залишаються біля керма забронзовілі дундуки, тим швидше весь цей кошмар закінчиться. Якщо з ним не можуть покінчити солдати НАТО, побажаємо рашистам зробити це самим“, – написав 17 липня відомий політичний оглядач Дмитро Галко.
Кремль намагається позбутися офіцерів, підозрюваних у нелояльності до Путіна. „Зачистка“ серед найвищого керівництва армії є ширшою, ніж відомо громадськості.
Історія повторюється. Гітлерівські генерали намагалися рятувати Німеччину. Путінські генерали невдоволені ходом війни проти України. Фінал в обох випадках однаковий. Не стало Гітлера, не стане й Путіна.