ЧЕРКАСИ. – На площі 700-річчя міста триває будівництво Української православної Церкви Всіх Святих Землі Української.
Протоєрей Ігор Ярославський узявся за нелегку справу. Річ у тім. Що ця площа раніше не належала до міста і була досить віддалена від Черкас. Між площею і містом було село Кривалівка, серед якого стояла церква Різдва Пресвятої Богородиці, відкрита 1865 року. При церкві була відкрита у 1890 році нова однокласна школа, яка мала лише один будинок, що зберігся і донині. А церкви немає, на її місці стали житловий будинок (у ньому, до речі жив з родиною Василь Симоненко) і базар. Школу, наново збудовану у 1968 році, закінчив о. І. Ярославський.
У давні часи за Кривалівкою на піщаному березі Дніпра чеські підриємці поставили рафінадний завод, щоб очищати цукор-сирець місцевих виробників. Довкола заводу виникло робітниче селище. Люди випадкові, жодної церкви. У 1927 році для заводчан побудували Будинок культури і коли настав час відродження Православ’я, саме в ньому розмістилася церква.
Для о. І. Ярославського цукрозавод теж не чужий. Сам він народився 1966 року в Одесі, в родині інженера і вчительки. Пізніше переїхали на Черкащину. жили в селах Мошурів і Майданецьке, потім в Черкасах. Закічнив школу (ту саму, кривалівську), відслужив у війську, прийшов робітником на цукроварню, але відчув духовне покликання, закінчив духовне училище, у 2000 році був висвячений на диякона, далі – на священика.
На будові о. Ігор Ярославський. (Фото: Олександр Костирко)
Храм св. Миколая знаходився в клюбі цукрового заводу і був у складі Української Автокефальної Православної Церкви. Його освячував Владика Ігор Ісіченко.
В 2004 році громада перейшла у Київський Патріярхат під омофор Митрополита Черкаського і Чигиринського Іоана. Розпочали будівництво храму на два престоли – нижня і верхня церква.
Часи були нелегкі, довелося три рази розбирати церкву. Були у пологовому будинку, служили просто під хрестом, купив настоятель вагончик, в якому прослужили чимало років.
Тепер служби відбуваються кожного дня у новобудові. Священик п’ять років збирав гроші на будову навпроти майбутньої церкви. Громада допомагає воїнам, обездоленим, хворим. І не втрачає надії на допомогу людей, зацікавлених у завершенні будови.
„Адже наша церква зможе привести на шлях спасіння більшу кількість людей задля підвищення рівня духовности, чим і ми зробимо внесок в розбудову Великої Соборної України!”, – вважає о.І. Ярославський.