Пісні з села Острів

КОСІВ, Івано-Франківська область. – Клуб інтеліґенції ім. І. Пелипейка, який об’єднав небайдужих до Гуцуль­щини і України, своїх коренів і своєї історії, до краєзнавства, літератури, виховання молоді людей, в останню середу кожного місяця збирається на засідання, щоб обговорити пам’ятні події, презентувати книжки, зустрітися з цікавими гостями.

Цього року це – зустрічі з талановитими родинами Косівщини, які принесли славу своєму краєві в мистецтві, культурі, літературі.

31 травня в світлицю Косівської центральної міської бібліотеки на чергове засідання клюбу запрошена родина Богдан та Євдокія Радиші, які презентували упорядковану ними книжку „Пісні, які співали в с. Острові Галицького району“.

Ведуча заходу Аделя Григорук нагадала присутнім, що співупорядник цього видання Мирослав Радиш народився в родині Радишів. Батько Богдан – знаний поет, член Націо­нальної спілки письменників Украї­ни, автор понад 30 книг, має фах художника декоративного мистецтва, багато років викладав композицію у Косівському училищі. Мати Євдокія – викладачка математики. Мирослав – викладач композиції у Косівському інституті, лавреат мистецьких премій.

Презентуючи книгу, що вийшла в косівському видавництві „Писаний камінь“, А. Григорук детально зупинялася на тематиці пісень, демонструвала фотографії, що ввійшли в збірку, щоб донести присутнім не тільки історію, але й голос цього села, який не загубиться завдяки упорядникам видання, хоча село, на жаль, уже майже зникло з мапи України.

На увагу вартувала кожна пісня, яку співали колись у мальовничому селі Острові, де народилася Євдокія Пшик-Радиш і яке розкинуте у 10-ти кілометрах від Дністра.

Там повноцінно вирувало життя, працювала хата-читальня, драматичний гурток, дитячий садок, товариство „Сокіл“, молодіжний хор, що співав пісні, які пам’ятає старше покоління, до якого належить Є. Радиш. Поставою та стилем одягу вражають жителі села, зображені на фотографіях, що доповнюють цю збірочку.

Розповідь А. Григорук перепліталася із виступами народного колективу „Осіннє золото“ під керівництвом Зоряни Романів, у виконанні якого мелодійно звучали пісні з цього видання. Ведуча також прочитала щемливу поезію Б. Радиша „ Неперс­пективне село“, яка завершує збірку і яка викликала у слухачів глибоке зворушення.

Наприкінці виступив М. Радиш, який подякував А. Григорук за високу майстерність представлення пісенного збірника, колективу „Осіннє золото“ за виконання пісень із упорядкованої ним із мамою книжки.