Рукави у ружах – очей не відвести!
Узір тернопільський – щедрий розмаїтий!
На запасці пишній – густі тороки!
Запаска як килим! Баранівська хустка!
Картатая плахта! І крайка-попружка!
На сорочці білі взори дрібнолисті!
З міста із Житомира пані! Із Полісся!
Уставки сорочки – взори перевесел!
З Кодими дівчина! З берегів Одеси!
Вінок цукерковий! Перли-баламути!
Шарафан розкішний! У сап’янці взута!
Сорочка борщівська! Ще й крайка бордова!
Чорная горботка, запаска святкова! –
З Заліщиків родом файна ця панянка!
Із монетним блиском та й на ній герданка!
З любові кольору взір на сорочці сіверянки!
Керсетка оксамитна – у чернігівчанки!
Намітку вив’язала – край аж за плечами!
Душа ж її – коралі з дукачами!
І рантух, і каптур! Літник-оторочка!
Самоцвітом щедрим мерехтить сорочка –
Шовом кучерявим, слави рукоділля!
З Вінниці дівчина! Перлини Поділля!
З ниток памутових сорочка зіткана!
Згарди й пацьорки – прикраси багаті!
І хустка завита! Звідки ж ця панна?!
Із Вербовця горців! З села в Закарпатті!
Із землі сумської красна дівчинонька
В очіпок зібрала русяві косоньки!
Тамбур-шов сорочка! Парчева запаска!
Рипсова спідниця! Керсетка квітчаста!
У сорочку чорну, у борщівську вбрана!
Барвистий кептарик! Крайка вручну ткана!
Що до церкви рано-вранці у неділю
Гарна іде пані з Кудринців, з Поділля!
Снятинське Покуття! Русівська дівчина!
На білій сорочці розцвіла калина!
Край обгортки вклала в пояс гарний дуже!
Гердани, коралі, перла, в косах – ружа!
Щедрість намиста на пишну сорочку лягла!
Хустка-смарагд із багатим окраєм!
Горботку ткану і крайку взірчасту вдягла
Славна гуцулка та й із путильського краю!
Із тафти керсетка! „Дубочок“-сорочка –
Чорними нитками „ламана гілочка“!
І добре намисто! У крилатій плахті!
Ще й вінок-кутаси – на ловкій полтавці!
Сорочка-довганя – узір пелюстками!
Тонкий та яскравий фартух-плат з стрічками!
І кептарик-бунда! Хутряна підкладка!
З долу, із Тереблі гарна закарпатка!
Біла гуня-коцованя – дорога та вдала –
„Качається на ошінки“! Лемка ся убрала!
Комір на сорочці – вишитий вузенький!
Спідниця – з мереживом!
З юхти – чобітченьки!
На щирім полотні, біленім сонцем,
Полтавська біль розсипалась морозцем…
Що плахта картата! Керсетка – бархатпан –
Оповила стрункий дівочий стан!
Ратнівська сорочка – вишито-переткана!
І спідниця-„лєнка“! Фартух полотняний!
Плетена тасемка! Перемітка! В намисті
Добродійка славна з Волинського Полісся!
Сорочка буденка – не для буднів вбрана!..
Гранатова фота злотом переткана!
Крайка! – Із Покуття! – Пояс на запаску!
Кептарик зі смушком! Хустка заквітчаста!
Хрестики в коралях, різьблені постоли!
З крайкою запаска пишноти додали!
А сорочки цнота – вірність лебедина!
Наречена файна! Та і з Верховини!
Вишитії дуди! В ґуґлі домотканій!
В райдузі-віночку мило погляда!
Капчурі вовняні! Постоли шкіряні!
Під вінець ставала космацька молода!
Капелюшиння із трояндами-квітами!
Сап’янці! Сальба із срібними монетами!
Смугаста фота із тороками, вовнянка!
Весільний стрій дівчини-заставнянки!
Запаски барвисті! Постоли червоні!
В уставках сорочка пишно вишивана!
Краєчка зі сріблом! І чільце на скронях!
До весілля красно гуцулочка вбрана!
У косах – найніжніший флендоранж…
Сорочки полики заворожили аж!
Чоботи шевські – так легка її хода –
До шлюбу йде вінницька молода!
Ню-Йорк