Подружжя Ріпецьких залишило славну пам’ять

Дипломований лікар, видавець, вояк УПА 1944 року в Лемківському курені, організатор Українського Червоного Хреста в Тактичному відтинку „Лемко“, співорганізатор куреня „Рена“, курінний лікар, член надрайонного проводу ОУН на Українсь­ких землях, надрайонний керівник СБ Лемківщини (1945-1947) Модест („Горислав“) Ріпецький народився 27 грудня 1921 року у Львові в родині судді Теодозія Ріпецького та Каро­ліни (з дому Фріц).

Навчався у Рідній школі ім. Тараса Шевченка, а згодом у філії Академіч­ної гімназії, у медичному інституті у Львові.

У 1944 році вступив до УПА під псевдом „Горислав“. До 1945 року був лікарем в курені УПА під командою Василя Мізерного („Рена“). Згодом став одним із організаторів вишкільного табору у Буковому Берді, був також учасником бойових дій відділу УПА біля села Лавочне, містечка Перегінськ, під Сторонною на Дрогобиччині, у Струбовиськах на Лемківщині. Певний час перебував у складі сотні Володимира Щигель­ського („Бурлаки“), згодом командував загоном УПА на східних теренах Ряшівського воєводства. У вересні 1947 року з рейдуючими відділами пробився до Західньої Німеччини.

Про свою участь у боротьбі УПА д-р М. Ріпецький докладно написав у своєму спогаді „Санітарна служба в Лемківському курені УПА“, який був поміщений у томі 23 „Літопису Української Повстанської Армії. Медична опіка в УПА“ (Торонто, 1992).

В половині вересня 1944 року курінь під командою В. Мізерного був настільки військово вишколений, що являв собою боєздатну одиницю. Тоді командир вирішив вислати своїх представників до командування Дрогобицької воєнної округи УПА, здати звіт про зформування та вишкіл нового куреня, а також одержати дальші накази та доручення. До складу представників куреня „Рен“ призначив чотирьох старшин: курінного ад’ютанта Василя Шиш­канинця („Біра“), сотенного Воло­димира Щигельського („Бурлаку“), сотенного „Бульбу“ та М. Ріпецького. Штаб команди Дрогобицької воєнної округи УПА перебував у той час в околицях Турки у Самбірщині. Командиром Дрогобицької воєнної округи був тоді „Дзвінчук“, перед яким довелося звітувати. Молодих ентузіястів зустріло розчарування. Вони дізналися, що в плянах командування УПА не було наміру творити нові великі відділи, а навпаки, переформувати наявні курені на сотні й менші бойові одиниці з метою легшого маневрування у більшовицькому запіллі.

Основним завданням було дістатися на більшовицьку сторону з якнайменшими втратами, у прифронтовій смузі не входити в зачіпні бої з німцями і більшовиками. На більшовицькому боці вони мали воювати проти відділів НКВД і сталінського поліційно-адміністративного апарату, уникати сутичок з частинами Червоної Армії.

В бою в Струбовиськах сотня потерпіла поважні втрати. Загинуло 16 вояків. В бою брали участь два батальйони радянської піхоти під командою полковника Стєпашкіна. Після бою більшовики, разом із місцевою польською міліцією, вдерлися в село та помстилися безборонному населенню, замордували в селі 33 особи, а село спалили.

12 червня 1949 року на еміґрації М. Ріпецький одружився з Марією Боднаренко на псевдо „Оксана“, медсестрою УПА, яка була районовою референткою підпільного Україн­ського Червоного Хреста (УЧХ) УПА у надрайоні „Бескид“. У Західній Німеч­чині М. Ріпецький завершив навчання й здобув освіту лікаря в Ерлянґені і в березні 1957 року, разом з дружиною, переїхав до США. Провадив лікарську практику в Чикаґо, брав участь в американських і українських професійних організаціях. Від 1973 року М. Ріпецький працював також у видавництві „Літопис УПА“. Відійшов у вічність 28 червня 2004 року.

Поряд з лікарською практикою д-р М.Ріпецький відзначився також як щедрий фундатор на добродійні цілі, залучивши до співпраці дружину Марію та синів Андрія та Юрія.

Д-р А. Ріпецький належить до УЛТПА, член його Головної управи в Чикаґо, як також кількох американських медичних товариств. Одру­жений (1977) з Рутою Панчук, маґістром музики, в родині є дві дочки: Майя і Зоя. Подружжя Ріпецьких підтримує пожертвами Український науковий інститут при Гарварді, Український музей у Ню-Йорку та Пласт.

Молодший же син Юрій-Теодозій Ріпецький, лікар-радіолог у Віскон­сіні, закінчив Школу українознавства при катедрі Св. Миколая, весь час брав активну участь у Пласті та церковному товаристві молоді, був актив­ним учасником Українського студентського клюбу в Нортвес­терн­ському університеті, одружений з Наталією Коленською, виховують сина Андріяна-Романа.

100-ліття М. Ріпецького відзначали у грудні 2021 року. Він був щирим українським патріотом, державником й таким залишився у пам’яті нащадків.