Остап Лозинський – це унікальна постать в нашій історії. Він не лише художник, куратор та співкуратор виставкових та видавничих художніх проєктів, ініціятор навчальних програм, майстер-клясів і мультимедійних продуктів. Він своєю унікальністю здобув безсмертну славу.
О. Лозинський народився 3 квітня 1983 року у Львові, здобув освіту у Львівському державному коледжі декоративно-ужиткового мистецтва ім. І. Труша, продовжував навчання у маґістратурі Львівської національної академії мистецтв, в Інституті народознавства Національної академії України. Був завідувачем сектору виставково-експозиційної роботи Національного музею у Львові ім. Андрея Шептицького, викладачем в іконописній школі Українського католицького університету.
О. Лозинський – не звичний художник, а глибинний мислитель. Властивістю його мистецтва було доходити до глибин людського почуття, робити саме життя кращим.
Останнім часом активізувалось молоде покоління іконописців, які тішать несподіваними концепціями та яскраво втіленими задумами (такою, зокрема, була виставка “Перехід” за участи Олі Кравченко, Остапа Лозинського, Уляни Нищук-Борисяк) та інших мистців. Назагал сучасне мистецьке середовище Львова поділене на дві великі групи художників – “істинних” та “модних”. В свою чергу „істинних“ можемо поділити на новаторів та традиціоналістів. Все це звичайно, умовно.
Про модних писати не хочеться. З новаторами дещо складніше, бо їхні пошуки потребують детального заглиблення у творчі прояви – саме до цієї категорії належить О. Лозин-ський. Його величезна перевага полягає у чітко сформованому світосприйнятті, яке побудоване на українському народному мистецтві, українському іконописі, українському станко художньому професійному малярстві.
О. Лозинський щороку запрошував до себе на Різдво тих, хто розуміє сенс цього свята. З часом це стало доброю традицією – щороку 8 січня приходили друзі, друзі друзів, які привозили ще колядників та вертепи. До О. Лозинського на останню коляду прийшли друзі, художники, музиканти, актори. Це була гарна нагода зібратися в колі близьких людей, для яких важлива сама ідея свята – славлення приходу Ісуса Христа. 6 січня 2022 року до О. Лозинського прибуло багато його милих друзів.Та, на жаль, 6 січня стало сумним святим вечором – на 38 році життя О. Лозинський помер. Як повідомлено внаслідок ускладнень від коронавірусної інфекції.
Міський голова Львова Андрій Садовий розповів: „Кажуть, коли людина покидає цей світ у такі великі свята, то вона одразу потрапляє до раю. Нехай Остапу там буде світло і добре. А його роботи, як і пам’ять про нього, житимуть вічно. Світла пам’ять світлій людині!“.
Мистець не дожив трьох місяців до свого 39-го дня народження, похований на 75-му полі Личаківського цвинтаря у Львові. Вічна йому пам’ять!