ЛЬВІВ. – 17 квітня Архиєпископ і Митрополит Львівський Ігор Возьняк звершив у греко-католицькому храмі Святих Ольги і Єлизавети Архиєрейську Літурґію, у часі котрої наново освятив понівечене нелюдами старовинне Розп’яття Ісуса Христа.
Минулого року до храму молодий чоловік привіз особливе Розп’яття Ісуса Христа – без рук.
За порадою Митрополита Ігоря Возьняка Розп’яття вирішили не відновлювати і не доробляти втрачених рук. Розп’яття повинно промовляти до серця і до розуму кожного з нас.
Після Другої світової війни Греко-католицька церква опинилася під контролею страшного режиму. І храм святих Ольги і Єлизавети тривалий час був під загрозою фізичного знищення. Безбожні тодішні владоможці задумали зробити з храму склад різних матеріялів, потрощили скульптури, знищили унікальний орган, викинули на сміття багато побожних і освячених речей тощо. Усі ці церковні речі чекало вогнище.
Молода дівчина, віком 17-18 років, йдучи попри храм, зауважила Розп’яття Ісуса Христа, яке, з відламаними руками, лежало на купі сміття і очікувало своєї трагічної участи. Дещо згодом, коли посутеніло, долаючи страх, дівчина повернулася до храму і забрала понівечене Розп’яття.
Увесь час Розп’яття не покидало свого пристановища – воно стояло у куточку її кімнати і завжди було прикрашене квітами й вишиваними рушниками.
Дівчина, котра уже давно стала бабусею, покликала своїх рідних і заповіла, щоб після її смерті Розп’яття повернулося до храму святих Ольги і Єлизавети, де йому й належить бути.
„Ми зустрілися з представниками родини тієї дівчини, котра врятувала, зберегла і повернула до храму цю реліквію. Дівчина називалася Стик Олена Михайлівна, 1935 року народження. Її донька – Лисак Катерина і онук, котрий приніс Розп’яття до храму – Лисак Назар“, – розповів адміністратор храму о. Іван Галімур-ка.