Мій батько Михайло Микитчак, 1938 року народження, ось уже п’ять років намагається врятувати від закриття лікарню в нашому селі Золотий Потік. Діючи за дорученням громади села, він пише статті в газети, звертається до посадовців районного, обласного та навіть республіканського рівня, дзвонить на гарячі лінії та в високі кабінети – настійно просить зберегти лікарню, яка обслуговує 23 тис. населення.
Та здається у влади свої пляни. Головний лікар медичного закладу Василь Понтус пояснює‚ що йдеться про закриття лише інфекційного та пологового відділень. Не вистачає грошей, щоб виплатити людям платню. Недавно медичні працівники отримали першу частину за вересень, невдовзі отримають решту і трохи за жовтень. А далі що робити? Влада Бучацького району пропонує хворим їхати за медичною допомогою до Чорткова, що за 55 кілометрів. Люди обурюються, бо так далеко не кожна старша людина чи породілля доїде.
Батько усе своє життя працював водієм на транспортному підприємстві і здається вартий хорошого відпочинку та достойного догляду в його поважні роки. І все ж він ще й досі змушений боротись за своє право отримати медичну допомогу. Відділ статистики лікарні сверджує, що від 9 липня цього року і до сьогодні в інфекційному відділі отримали допомогу 187 хворих, а в серпні інфекційний відділ був закритий на місяць через ремонт. В загальному за 2017 рік відділ виконав плян надання медичної допомоги на 106 відс. – це офіційна статистика.
Підстави для закриття – несправедливий розподіл фінансів на утримання лікарні. Фонди розподіляє Бучацька районна лікарня, якій власне і підлягає Золотопотіцька лікарня. І якщо в минулому Золотопотіцька лікарня отримувала третину з бюджету від Бучацької лікарні, то тепер ця сума скоротилася до однієї п’ятої.
На недавній сесії Тернопільської обласної ради депутат від „Батьківщини” Надія Заріцька розповіла про біду в Золотопотіцькій районній лікарні. Для лікарів швидкої допомоги немає медичних препаратів. Жодна аптека не хоче з лікарнею мати справи, бо всюди заборгованість. Загалом борг становить 80 тис. грн. Стільки завинила лікарня за енерґоносії.
Уже не перший рік працівники лікарні страждають від невпевнености в майбутньому, невчасної оплати праці, від страху‚ що їх просто можуть звільнити за критику керівництва. І справа в тому, що така ситуація склалася не лише в Золотопотіцькій лікарні – багато інших лікарень зачиняють по всій Україні.
Була б дуже вдячна, якщо б опублікували тривоги мого батька у вашій газеті. Для нього – це промінчик надії.
Золотий Потік‚ Тернопільська область