Якраз на сьогоднішню п’ятницю‚ 15 вересня‚ припадає цей славний ювілей – 130-річчя приходу в американсько-український світ першого числа нашої „Свободи“.
Передусім це‚ самозрозуміло‚ свято Українського Народного Союзу‚ якому протягом усієї його історії вірою і прадою служила газета. Водночас це свято всієї української громади Америки – властиво‚ обидвох Америк‚ бо „Свободу“ читали наші люди і в Канаді‚ і в Бразилії‚ Венесуелі‚ Арґентині.
Не буде жодним перебільшенням‚ якщо скажемо‚ що цей ювілей вартий широкого відзначення в Україні‚ бо 130 років з першої сторінки „Свободи“ не сходить гасло „Пам’ятаймо про Україну!“. І то не була тільки пам’ять. Кожним своїм рядком газета боролася за загальноукраїнську національну справу‚ утверджувала наше національне ім’я навіть у найтяжчі для України періоди її історії. Цей украй проникливий вірш засновника газети о. Грушки‚ вміщений у першому числі газети‚ мав назву „До Свободи“:
Свободо премила, Жизнь Бога самого – Чом нам не окажеш
Ти личенька Твого? Чому ми віками Все в тяжкій неволі,
Коли ми діждемся Вже лучшої долі?
Не було в американській українській громаді жодної значної ініціятиви‚ біля джерел якої не стояла б „Свобода“ – починаючи від „Українського дня“ у Вашінґтоні 1917 року‚ до відкриття пам’ятника Тарасові Шевченкові в американській столиці в 1964 році‚ до заснування Катедр Українознавства в Гарварді‚ до невпинної підтримки дисидентського руху в Україні.
Але й для самої Америки „Свобода“ не була невтральною чи чужою – ні‚ оскільки вроджений український демократизм органічно зливався з американською політичною демократією. Свідчить про українців Генрі Стіл у своїй книжці „Історія вільного народу“‚ виданій у Бостоні в 1936 році: „…Вони багато завдячують своєму придбаному краєві‚ але цей край завдячує багато чим і їм… Вони пробивали шляхи через прерії‚ клали рейки під трансконтинентальне залізничне сполучення‚ добували залізну руду з копалень‚ вугілля‚ мідь‚ зрубували дерева в пралісах південного заходу. Їхнім вкладом була не лише праця невишколеного робітника – вони також надали американському життю багатства і кольориту‚ а в деяких ділянках додали чимало до культурної спадщини. В музиці і мистецтві вони принесли значний творчий імпульс…“‚ – писав про українців Генрі Стіл у своїй книжці „Історія вільного народу“‚ виданій у Бостоні в 1936 році. Також не дивно‚ наприклад‚ що з нагоди 60-річчя „Свободи“ редакція одержала ось це привітання від Президента США Гарі Трумана:
„Я радий поздоровити „Свободу“ та всіх‚ хто пов’язаний з її виданням. Упродовж двох світових воєн Свобода“ стояла мужньо в обороні волі і демократії. В останніх роках „Свобода“ має знамениті досягнення‚ підтримуючи нашу американську політику активного зміцнення вільного світу. Я бажаю вам на багато років дальших успіхів і праці для ваших читачів“.
Сьогодні‚ в часи фантастично розвинутих інформаційних технологій‚ блискавичної оперативности соціяльних мереж‚ витонченої естетики глянцевих журналів‚ взяти в руки якесь з перших‚ давно пожовклих чисел „Свободи“ неможливо без щему в серці. Але яка щирість лине з цих сторінок‚ яка віра в краще українське майбутнє‚ яке почуття єдности американського і світового українства! Якими людськими та інтелектуальними якостями мусіли володіти перші редактори о. Григорій Грушка‚ о. Нестор Дмитрів‚ Іван-Христофор Констанкевич‚ Іван Ардан‚ Антін Цурковський‚ їхні славетні наступники Осип Статкевич‚ Володимир Лотоцький‚ Омелян Ревюк‚ Лука Мишуга‚ щоб так могутньо впливати на українську громаду‚ так стрімко вести її до організаційної єдности і до вершин національного самоусвідомлення.
На тих скромних сторінках знаходимо безсмертні імена авторів – Івана Франка‚ Михайла Грушевського‚ Михайла Павлика‚ Юліяна Бачинського‚ Володимира Гнатюка‚ Дмитра Дорошенка‚ Володимира Винниченка‚ Юрія Шевельова‚ Романа Смаль-Стоцького‚ десятки інших визначних особистостей української культури.
Проте й самій редакції знайшлися видатні автори‚ що водночас були яскравими громадсько-політичними діячами‚ як от публіцист та історик Іван Кедрин-Рудницький‚ поет Богдан Кравців‚ літературознавець Лука Луців‚ поет Леонід Полтава‚ політолог Михайло Сосновський‚ письменниця Любов Коленська‚ публіцистка Людмила Волянська‚ леґенда української журналістики Ольга Кузьмович‚ редактор і водночас зірка американського футболу Зенон Снилик.
Активним і впливовим учасником загальноукраїнського життя „Свобода“ залишається й нині‚ переступаючи неповторний для всієї української преси поріг 130-річчя.