25 березня, 2021

Націоналістичні мотиви в творчості Лесі Українки

Друк

Життя і творчість Лесі Українки проходили в добу впертої русифікації українців не тільки численними указами про заборону писати та друкувати українською мовою, а й переслідуваннями за вживання її в усіх сферах. Особливо це відчувалося в містах, в які переселяли москалів з Мос­ковії-Росії, які ненавиділи Україну, насміхались з української мови. Офі­цій­ні органи влади називали її діялектом російської мови, сільською і некультурною, перевертаючи дійсність догори ногами. В містах, особливо великих, багато українських перевертнів переходили на російську мову, міняли прізвища на російський лад, голохвості іменували себе галахваставими.

Мати Лесі Українки, Олена Пчілка, будучи не тільки свідомою українкою, але й патріоткою-націоналісткою, виховуючи своїх дітей в любові до України, її мови, культури, традицій, робила все, щоб вони не спілкувалися з російськомовними шовіністами. Справедливо вважаючи, що рідна мова є головною основою нації, вона тримала дітей в україномовному селі.

Леся Українка у своїй творчості як поетеса, крім оспівування українсь­кої неповторної краси в побуті, традиціях, мові, своєю головною метою вважала вселити в українські маси національну ідею, як віру в перемогу в боротьбі за волю в незалежній Державі.

І гукнуло військо хором:
Ми готові йти до бою,
Краще смерть, ніж вічний сором.
„Давня казка“

Патріотична драматична поема „Бояриня“, написана в Єгипті, охоплює події в період тяжких часів її руїни у XVІІ ст. Червоною ниткою в ній проходить зображення України в світлих тонах, а Московії у гнітючо-темних, варварських, ординсько-дикунських.

Потомки вільних козаків Оксана та брат Іван в Москві зустрічаються із російськими звичаями, традиціями. Оксану особливо вражає незнане досі приниження жінок.

Нема тут звичаю з чоловіками
Жіноцтву пробувати при бесіді.

Дивує їх і безмірна різниця між Московією і Україною в розмові з братом:

То в тебе вдома! Там же не Москва.
Такого тут зроду не чували –
Співати по гаях.
Хіба я тут не як татарка
Сиджу в неволі? Хіба не ходиш
Слатися пану своєму мов ханові?
Крізь палі, канчуки,
Холопів продають…

Основним мотивом „Боярині“ проходить пасивна позиція манкуртів, їхні зради:

Зламалась воля,
Україна лягла Москві під ноги,
Се мир по-твоєму – ота руїна?

Аналогічність подій часів руїни з теперішніми – очевидна. Війна з московською аґресією. Боротьба за мову як засіб русифікації та нового поневолення України. Боротьба з манкуртами, блазнями, що заглядають ворогові в очі.

Ню-Йорк

Коментарі закриті.