В селі Шевченкове (колишня Керелівка) живе простий, скромний чоловік Микола Лисенко, праправнук Тараса Шевченка по родинній лінії брата Йосипа, який понад 30 років досліджував Шевченків рід, який розкидав своє прадавнє коріння як в Україні, так і за її межами. Та народилася книга „Коріння Шевченкового роду“.
Вперше в історії України і світі М. Лисенко склав генеалогічне дерево (понад 1,300 осіб). Уривки з книги друкувалися в Міжнародному літературно-публіцистичному часописі українських письменників Ізраїля „Соборність“, в публіцистично-художньому альманасі „Цвіт Чебрецевий“ на Полтавщині. Позитивні відгуки книга отримала і на сторінках американської газети „Свобода“, канадського тижневика „Міст“, австралійської газети „Вільна Думка“ та на хвилях сіднейського радіо „SBS“. Матеріяли із книги були використані при написанні сценарія художньо-документального фільму „І я таки жив“ режисера Олександра Денисенка.
М. Лисенко, один із співзасновників Всеукраїнського благодійного культурно-наукового фонду Т. Шевченка, понад 20 років очолює Шевченківське відділення Фонду Т. Шевченка – пропаґує культурну спадщину поета, зустрічається з учнями та студентами вищих навчальних закладів, виступає з доповідями на науково-практичних конференціях в Україні і за її межами.
Понад 30 років М. Лисенко опікується „Тарасовою калиною“, під якою знаходив собі прихисток в дитинстві Т. Шевченко, веде листування з державними установами щодо збереження цієї історичної, природної пам’ятки і надання їй статусу ботанічної пам’ятки природи та занесення калини до природно-заповідного фонду місцевого значення.
Ольга Дмитриенко – головний зберігач фондів Національного заповідника „Батьківщина Тараса Шевченка“, Шевченкове, Черкаська область