Громада Білоруської автокефальної православної церкви Жировицької ікони Божої матері в Гайланд Парку, Ню-Джерзі, зібрала пожертви для придбання обладнання воїнам України. З Києва надійшов лист подяки:
„Подяка небайдужим громадянам Ню-Джерзі. Волонтерський рух „Карії оченята“ висловлює безмежну подяку за надану грошову допомогу в розмірі 28,640 грн. Дякуємо вам за проявлення активної громадянської позиції, ініціятивну діяльність в підтримці України в цей нелегкий час, за бажання допомагати військовослужбовцям та переселенцям. Кошти, які ви надіслали, допомогли придбати необхідні рації в зону бойових дій, а саме „Motorola DM4601E“. Це вагомий внесок у захист нашої України!
Артем Платоненко, Київ
platonenkoartem.work@gmail.com
Артем Платоненко
Артем Платоненко розповів про діяльність руху „Карії оченята“: „Ми не зупиняємось, продовжуємо збір на рації.
За два тижні від початку збору зібрали разом з вами 158 тис. грн.
Купили і відправили в зведену роту 205-го батальйону, 58-ої бриґади три електроперетворювачі по 1,577 грн за кожний, інвертор за 1,827 грн, чотири автомобільних акумулятори по 4215 грн.
Тепер бриґада військових медиків забезпечена зарядними пристроями. Викупили та організували доставку з Польщі, для 93-ої бриґади „Холодний Яр“ мобільне радіо – 4 шт. за 2,400 дол.
Знайшли гарного постачальника по раціям в Польщі та постачальника активних навушників із США.
Для 58-ої бриґади в Бахмут відправили 9 пачок з необхідною гігієною, ліками, продуктами, взуттям, наколінниками – 35 тис. грн.
Необхідні 4 низькочастотні рації „Motorola“, які рятують життя. Ми зарезервували їх та внесли передоплату 700 дол., щоб їх не викупив хтось інший. Ще необхідно 3,700 дол. Ми маємо встигнути викупити їх.
З початку війни ми багато зробили для мешканців Києва та области, годували та одягали багато людей.
Перше село, про яке ми дізнались від людини, яка втекла звідти, було Мирча, Бучанського району. Страшно уявити скільки таких сіл…
І якщо в Мирчі, дякувати Богу, хати були цілі, то у Новому Бикові, Чернігівської области, все не так райдужно.
Було заповнено три вантажні буси харчами та засобами гігієни, а через те, що ми поїхали туди на Великдень, то захопили з собою понад 100 пасок і роздали понад 300 пакетів з продуктами. Коли приїхали туди, то побачили на в’їзді розстріляну школу, хат через одну вже немає. Проте, незважаючи на це, люди світлі, привітні, радіють… Роздаючи харчі, ми чули, що такої гуманітарної допомоги вони ще не бачили ніколи (було по три пакети, загальною вагою десь по 35 кілограмів), деяким людям привозили те додому.
Воїни дякують з фронту.
У нас в планах ще дуже багато сіл, які досі не мають основних харчів через зіпсовану логістику, усюди не працюють магазини, взяти продукти немає звідки.
Ми дуже вдячні, що знайшли багато партнерів, які стали нам друзями й надають багато продуктів безкоштовно.
Ми з вами робимо гарну справу!
Ми переможемо!“