З Арґентиною в серці

„Арґентина – єдина країна в Латинській Америці, яка у 1921 році визнала Українську Народну Республіку, першою (з країн Латинської Америки – ред.) в 1991 році привітала Україну з нагоди відновлення Незалежности. Наприкінці ХІХ ст. під небом цієї країни знайшли притулок українські еміґранти. Їхня життєва активність уможливила в сьогоденні сприймати українську присутність у цій країні, як націю, яка, осмислюючи своє історичне минуле, творить проєкцію майбутнього“, – розповідає Марта Фаріон, адвокат, президент Києво-Могилян-ської фундації в США, віце-президент УККА, член управи СКУ.

Марта Фаріон народилася в Італії, свої перші 13 років прожила в Буенос-Айресі. У липні цього року вона побувала на своїй малій Батьківщині. Свою розповідь вона розпочала з поезії чилійського поета Пабло Неруди, в якій повернення до місця свого минулого порівнюється з гніздом, де людина може зустрітися віч-на віч із собою, а єдиним свідком її побачень буде Місяць. 

“На вулиці, де ми жили з батьками, я зустріла колишніх сусідів, які нас пам’ятали, знаючи, що ми були українцями, еміґрантами з країни, народ якої переживав жорстокі переслідування комуністичним режимом. Вони підтримують Україну, як і багато арґентинців, незважаючи на велику дезінформацію, керованою Росією. Моє спілкування з ними та з українськими друзями додавало емоцій, вражень та енерґії. Побачивши знайомі дерева у парку дитинства, захотілося зустріти знову тата і маму, які після війни з Европи були змушені їхати далеко, до незнаної країни латино-американського світу,” – розповідає М. Фаріон, відвідавши Буенос-Айрес, місце свого дитинства. 

 Політичні виклики та пропаґанда

Варто зазначити що, хоч місто, природа, культура та друзі захоплюють своєю красою та ввічливістю, політична ситуація дуже складна, особливо стосовно України. Великої шкоди завдає популістська політика президентської адміністрації, що утримується роками і породжує економічну та політичну дестабілізацію як в Арґентині, так і в Латинській Америці.

У співголосі культур мультинаціонального Буенос-Айреса, раз у раз концертно-театральне життя дивують афіші з запрошенням на виступи російських театрів і різного роду груп, які Росія – держава-терорист – щедро фінансує. 

Українська громада організовує протести проти російських груп, які виступають в театрах Арґентини. Громада реаґує на різні спроби рашис-тів впливати на політичний настрій. “Тут – не легко, бо є великий вплив лівих настроїв, які дезінформують населення. Можна подивляти зусилля і працю нашої української громади в нелегких умовах ”, – каже М. Фаріон. 

Вона розповідає, що впродовж багатьох років саме російський вплив підкорює своєю стабільністю і переконливістю через пропаґанду, яку легко просувають уряди Куби, Колюмбії, Венесуелі та, до певної міри, Бразилії, підтримуючи Росію та виступаючи проти політики США. Позиції цих країн щодо російського вторгнення в Україну свідчить про те, що Москва все ще викликає симпатії на континенті. Безперечно, це впливає на відносини України з Арґентиною, ускладнює роботу української громади і посольства. 

До цього часу Арґентина відмовляється підтримувати санкції проти Росії, сповідує політику невтральности. Вона традиційно намагається тримати дистанцію від воюючих сторін. У засобах інформації продовжується політична боротьба правих та лівих партій, нарощується дезінформація. Віртуальну велич Росії пропаґує телеканал Russia Today, який є головним рупором пропаґанди. Тому необхідно мати вплив, щоб припинити його існування. 

У світовій пресі вже з’явилися новини про те, що від початку війни, до Арґентини прибуло майже 30 тис. росіян. Це фінансово забезпечені “російські біженці”, молоді чоловіки, які не хочуть потрапити у м’ясорубку війни, розв’язаної московським карликом. Також спостерігається наплив вагітних росіянок з метою отримання громадянства новонародженій дитині: є громадянство, можна іміґрувати в інші держави. Безперечно, між тими тисячами, є російські розвідники та аґенти.

М. Фаріон розповідала під час своїх зустрічей з українською громадою про важливу дієву ініціятиву Моги-лянки протидії поширенню фейкових новин під назвою StopFake, що діє в 14 мовах, включно з еспанською. На зустрічі з деканом юридичного факультету університету Буенос-Айресу вона запропонувала провести круглі столи за участю обох сторін на предмет військових злочинів та фейкових новин, здійснюваних Російською федерацією в Україні і на ґльобальному рівні. Однозначно отримала підтримку від декана, адже Росія зацікавлена у розповсюдженні свого впливу в цьому реґіоні, де в університетах знаходить прихильників серед студентів.

Зустріч у Посольстві України 

Посольство України в Арґентині було відкрито у березні 1993 року. В усіх державах, включаючи Арґентину, Росія після розвалу СРСР присвоїла у власність дипломатичні будівлі. Питання про відкриття посольства у престижному дипломатичному районі столиці вирішилося при допомозі і сприянні української громади. 

На початку 2023 року до своїх обов’язків приступив Надзвичайний і Повноважний Посол України в Арґентинській Республіці Юрій Клименко. Попередньо обіймав посади Генерального консула України в Салоніках (Грецька Республіка, 2005-2006) та Барселоні (Королівство Еспанія, 2006-2010), перебуваючи на дипломатичній службі з червня 1992 року. Досконало володіє англійською та еспанською мовами. Неодноразово очолював офіційні делеґації України на міжнародних форумах, розуміє політичні та економічні важелі Арґентини та Латинської Америки. 

Президент Києво-Могилянської фундації в США М. Фаріон зустрілася під час свого перебування в Арґентині з послом. Під час розмови Ю. Клименко зауважив, що протягом останнього року Арґентина є серед лідерок з-поміж країн Латинської Америки в наданні гуманітарної допомоги Україні. Українське посольство працює з Арґентиною у багатьох напрямках. Зокрема, це спонукання долучитися до запровадження санкцій проти країни-аґресорки й до створення військового трибуналу. Сам уряд країни у питанні російсько-української війни займає неоднозначну позицію. Також одним із питань, стало обговорення розбудови співпраці в освітній сфері та посилення культурно-гуманітарної присутности України в Арґентині. Серед проблем, на думку амбасадора, є поширення російських наративів про те, що „НАТО на території України воює проти Росії“ тощо. Це підхоплюють місцеві Комуністична партія й організація “Лівий фронт”, що сповідують російську ідеологію. “Протидія російським наративам – лише один із аспектів роботи нашого посольства,” – підкреслив дипломат. 

Приємною несподіванкою було знайомство з консулом у справах культури Мариною Панченко, яка є випускницею Києво-Могилянськоі Академії.

“Крок за кроком нашій дипломатії вдається осягнути успіхів на арґентинському напрямку”, – відзначила М. Фаріон. 

Українська громада 

Українське товариство „Просвіта“

Голова українського товариства „Просвіта“ у Буенос-Айресі, віце-президент Світового Конґресу Українців Юрій Данилишин запросив свою землячку, яка вільно розмовляє як українською, так і еспанською мовами, на виступ. Тож спілкування обома мовами дозволило великій авдиторії слухачів почути чим живе наша громада в США, про роботу УККА та СКУ, про успіхи та виклики спричинені війною в Україні. Товариство продовжує активну роботу у сфері культури та освіти. 

Гостя була вражена бібліотекою та архівом, який оцифровують: “Там багато вартісних книжок, архівних документів, над якими ведеться робота. На першому місці просвітяни поставили вивчення української мови. Тут плекають нашу культуру, залучаючи як українців, так і арґентинців до танцювального ансамблю, навіть є ансамбль молодих бандуристів”.

“Дякую громаді товариства “Прос-віта” в Буенос Айрес за можливість виступити на тему, яка єднає нас усіх українців, – про дух і єдність нашого українського серця у підтримці нашої Матері України в цей час війни і завжди, про допомогу нашому народові. Я відчула любов до України так далеко від неї. Все буде Україна! До перемоги!” – написала М. Фаріон у книзі гостей. Паралельно, на сторінках Фейсбуку з’явилася подяка Управи товариства „Просвіта“ за можливість зустрічі.

Українська центральна репрезентація в Арґентині (УЦРА)

УЦРА є безпартійною неприбутковою організацією, яка представляє українську громаду Арґентини, є членом СКУ, створена 1947 року, яка об’єднує 30 товариств та організацій. Головою УЦРА є арґентинський нейрохірург д-р Петро Лилик, визнаний у світі як один з провідних професорів у медичній сфері та благодійництві. Він має добрі зв’язки на високому рівні з політиками Арґентини, найвищими особами урядів та громадянського суспільства інших держав Південної Америки. 

На запрошення д-ра П. Лилика відбулася зустріч з М. Фаріон. Під час розмови акцент зроблено на темі відносин між Україною, Арґентиною та Латинською Америкою. Також обговорили життя української діяспори в Арґентині. Після проголошення Незалежности України в 1991 року був помітний приплив нових іміґрантів з України, але через брак економічних можливостей більшість виїхали до інших країн. Тому спостерігаємо асиміляцію третього, четвертого поколінь українців і майже немає припливу нових сил з України. Незважаючи на це, молодше покоління громади тримається свого коріння і підтримує Україну. Цьому сприяють такі організації як Пласт, СУМ, Товариство „Відродження“, Союз українок Арґентини, різні танцювальні та хорові ансамблі, що гуртуються в громаді і навколо своєї церкви.

Слід згадати, що в Арґентині стоять пам’ятники Тарасові Шевченку в провінції Місіонес і в центральному парку Буенос-Айресу, навпроти Посольства США, в найкращому районі міста. Він подарований українською громадою в Арґентині за два роки до 75-ої річниці прибуття перших еміґрантів з України на знак подяки за наданий притулок. “Від українців і їхніх нащадків, які знайшли тут не тільки мир, працю і добробут, але й дорогоцінні демократичні свободи, за які боровся героїчний Кобзар України,” – викарбувано на червоному ґраніті постаменту. Саме сюди приходять українці Арґен-тини, щоб відсвяткувати найголовніші події – день народження Тараса та День Незалежности України. Тут відбуваються громадські віча, лунають заклики до уряду засудити аґресію Росії та зазіхання на територіяльну цілісність України, протистояти потокам російської дезінформації. 

Церква

М. Фаріон мала нагоду спільно з парафіянами катедрального собору Покрови Пресвятої Богородиці Української греко-католицької церкви (УГКЦ) в Буенос-Айресі помолитися за Україну. Божественну літургію правив Єпископ УГКЦ Даниїл Козлинський. Після літургії членкині Союзу українок Арґентини, очолюваного Христиною Воловиною, організували зустріч з дружиною Посла України Зоєю Клименко. Запрошення з приємністю прийняла наша гостя з Чикаґо. Владика Даниїл, народжений в Бразилії, та молодий о.-парох Наза-рій Кащак, народжений в Україні, приєдналися до товариства, яке налічувало понад 50 осіб. У своєму вітальному слові Владика підкреслив, що громада, незважаючи на велику географічну відстань з матірною землею, молиться за неї і за народ, який страждає від жорстокого ворога, що громадські організації складають пожертви і висилають на допомогу Україні. Теплі відносини між душпастиями та присутніми огорнули всіх позитивною аврою.

Висновок 

Поїздка М. Фаріон посилила її бачення про діяспору та її ролю для збереження ідентичности та в допомозі Україні. Велике значення, за її словами, має вивчення історії еміґрації. Вона підкреслила, що кожна хвиля еміґрації має свою місію, наголосивши на силі українського духу, яка об’єднує українців у світі. Адже тільки спільна мета і активна робота дають свої плоди і допомагають наблизити перемогу в Україні.

“Зберегти свою ідентичність через активну роботу в громадах, передати любов до України, яку прищепили наші батьки, – це наше завдання. Підтримуймо ватру дивовижного ентузіязму та віри, які нас єднають”, – закликає М. Фаріон.

Марія Климчак – директорка програм Києво-Могилянської Фундації в США.