Шановне світове українство!
В останню суботу листопада в Україні та в усіх куточках світу ми об’єднуємося, згадуючи про нашу національну трагедію, і вшановуємо пам’ять мільйонів українців, знищених під час жахливого Голодомору 1932-1933 років, а також голодоморів 1921-1923 та 1946-1947 років.
У День пам’яті жертв голодоморів у храмах світу, від собору св. Патріка в Нью-Йорку до собору св. Георгія в Стамбулі та в усіх ключових столицях, вшановують і моляться за мільйони невинних душ українців. Наслідки трагедій, які стали частиною історії України, ми відчуваємо вже майже століття.
Але це біда не тільки України, а й усього людства, яке не змогло протидіяти злу. Нині ми значно краще розуміємо, якими мають бути запобіжники тоталітаризму окремих держав і їхніх керівників, які тоді вбивали голодом, а сьогодні – зброєю.
Пам’ять, єдність світової спільноти, невідворотність покарання є тим, що втілить гасло „ніколи знову“.
Ми завжди пам’ятатимемо та продовжуватимемо розповідати усьому світові про геноцид українського народу.
Україна відчуває підтримку цивілізованої світової спільноти. Держави, які разом із нами пам’ятають і засуджують злочини сталінського режиму, також роблять свій внесок, щоб такі події ніколи не повторилися.
Маємо й надалі працювати над розширенням міжнародного визнання Голодомору 1932-1933 років як геноциду та залученням міжнародних партнерів до вшанування пам’яті його жертв. Я закликаю всіх брати активну участь у цій справі у країнах вашого перебування. Ми не зупинимося, допоки Голодомор не буде широко визнаний світом тим, чим він насправді був – геноцидом українського народу.
Вічна пам’ять усім жертвам голодоморів.
Слава Україні!