ТБІЛІСІ. – У столиці Грузії відбулись протести через ухвалення першого з кількох законопроєктів про „іноаґентів“.
7 березня парлямент Грузії схвалив у першому читанні законопроєкт „Про прозорість іноземного впливу“, який значною мірою наслідує російське законодавство. Розгляд закону вже 7 березня став несподіванкою: спершу плянувалося, що його винесуть в залю 9 березня. Обговорення почали за відсутности більшости опозиційних депутатів.
Після цього під будівлею парляменту почали збиратись протестувальники. Напруга зросла після того, як співорганізатори протесту закликали переміститися до всіх трьох виходів з парляменту.
Поліція почала застосовувати сльозогінний газ та водомети. Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі скасувала запляновані зустрічі у США, де вона перебуває з візитою. У своєму зверненні вона підтримала протестувальників і пообіцяла ветувати закон.
Пізно вночі силовики повністю зайняли територію, прилеглу до парляменту Грузії, відтіснивши протестувальників. Правоохоронці затримали 66 людей.
Опозиція, що заявляє про численні арешти учасників мітинґу та деяких політиків, оголосила про завершення поточного протесту та анонсувала новий.
Колишній лідер Єдиного національного руху Ніка Меліа оголосив про новий протест під парляментом: „Це буде повторюватися щодня, поки весь проспект Руставелі, на якому розташований парлямент, не стане грузинським, а не російським. Доки ми не досягнемо перемоги“, – цитує Н. Меліа опозиційний телеканал Мтварі.
Законопроєкт з’явився після початку повномаштабного вторгнення РФ в Україну та зазначив однією зі своїх цілей протистояння „пропаґанді ліберальної ідеології“ та „бажанню Заходу втягнути Грузію у війну“.
Згідно з документом, до реєстру „іноземних аґентів“ пропонується включати недержавні організації та ЗМІ, які отримують від 20 відс. фінансування від чужоземної держави. На реклямні контракти ця норма не поширюється.
Відмова від реєстрації в реєстрі „іноаґентів“ може призвести до кари в розмірі 8.8 тис. евро. Юридична або фізична особа, яка внесена до списку „іноаґентів“, зобов’язана буде надавати щорічні деклярації. Також особі, яка потрапила до цього реєстру, буде заборонено отримувати будь-яку інформацію від держслужбовців.
Критики стверджують, що ці норми нагадують російський закон 2012 року, який відтоді використовувався для придушення інакомислення.
Проти ухвалення законопроєкту вже виступив ЕС, зазначивши, що це суперечитиме прагненням Грузії до подальшого розвитку та членства в Евросоюзі. Через спротив у суспільстві керівна партія Грузії вирішила відкликати скандальний законопроєкт й пообіцяла „краще роз’яснити“ грузинам, для чого був розроблений цей документ.
Попри відкликання законопроєкту, його опоненти далі продовжують акції протести в Тбілісі й мітинґуватимуть, доки Грузія не візьме „ґарантований прозахідний курс“.