14 липня, 2022

Вікторія Спартц не приносить Україні користі

Друк

Членкиня Палати представників США, конґресвумен українського походження Вікторія Спартц оприлюднила листа до Президента США Джо Байдена, закликаючи його адміністрацію перевірити надійність переговорів із головою Офісу Президента (ОП) Андрієм Єрмаком. Зокрема, вона вказала на те, що А. Єрмак призначив своїм заступником Олега Татарова, який, за її словами, „відтягує призначення незалежного антикорупційного прокурора протягом більше ніж року“.

На думку В. Спартц, А. Єрмак викликає багато побоювань у США та по всьому світу, водночас користується довірою радника президента США з питань національної безпеки Джейка Саллівана. Вона попросила Білий дім якомога швидше відповісти Конґресу і „підтвердити або заперечити ці звинувачення“.

А. Єрмак не коментував це звернення публічно. Проте в Міністерстві закордонних справ України ці заяви В. Спартц назвали „неприхованою спробою повернути в американську політику класичні наративи російської пропаґанди про начебто зв’язки керівництва України з Росією і втягнути нашу державу у внутрішню політику США“.

Співголова Групи підтримки України в Конґресі США, представниця Демократичної партії Марсі Каптур вважає заяви конґресвумен Вікторії Спартц „необачною допомогою“ Президентові Росії Володимиру Путіну: „Хоча деякі члени можуть прагнути посіяти розкол і розпалити напруженість, загалом Конґрес США твердо підтримує Прези-дента Зеленського та його керівництво, поки Україна бореться за своє виживання. Рівень і маштаби співпраці Сполучених Штатів з офісом президента Зеленського не дають підстав сумніватися в лояльності будь-якої посадової особи. Ті, хто поширює дикі наративи, спрямовані проти українських чиновників під час війни, необачно надають допомогу В. Путіну та його пропаґандистам.

Сполучені Штати віддані перемозі України. І в українського народу немає більшого друга, ніж Сполучені Штати. Як союзники, ми продовжуватимемо працювати рука об руку з Президентом Зеленським та його офісом, щоб забезпечити припинення цієї війни“.

Аскольд Лозинський прокоментував оприлюднення листа В.Спартц таким чином:

“Важливо зазначити, що В. Спартц, яка народилася в Україні, жодним чином не представляє інтереси України чи українсько-американської громади. Прикро, що в цей час великої небезпеки для України, коли США та Білий дім є найбільшим союзником України, вона вирішила створити суперечку, яка зробила її „корисною ідіоткою“ для режиму Путіна та російської аґресії.  Ця критика стосується як її послання з нападами на Офіс президента України, яке було засуджено Міністерством закордонних справ України, так і її заяви, яка ганебно принижує обох президентів США і України.

Огляд її біографії, освіти та відсутності будь-якої роботи в українському громадянському суспільстві чи в Україні, чи в Америці чітко показує, що вона не в змозі робити різкі та суперечливі заяви про Україну. Вона ніколи нічого не робила в Україні чи для неї. Відверто кажучи, її обрання було цілковитою несподіванкою для всіх, хто пов’язаний з Україною чи українською американською громадою.

У минулому в американське суспільство часто проникали ворожі аґенти, радянські, російські тощо. Саме в цьому контексті слід розглядати цю останню суперечку. Особливо, коли це розгортається саме тоді, коли потужне озброєння, яке постачає США, допомагає Україні завдавати потужних і вражаючих ударів по російській армії, що вторгається. У москалів немає захисту від цих систем зброї, а американці готові надати значну додаткову зброю та допомогу Україні. Президент Байден і державний секретар Блінкен повинні продовжувати проводити свою політику, спрямовану на допомогу не лише врятувати Україну, а й Европу від російської аґресії та злочинности. Запобігання цій політиці та підрив довіри США до Києва, без сумніву, є основною метою ворога.

Обрана виборцями в Індіяні, В. Спартц має представляти інтереси цих людей. Ставлення під сумнів внутрішнього складу іноземного уряду не входить до її компетенції. Виборці повинні брати до уваги не лише її партійну приналежність, але й її минулі зв’язки та упередженості. Наприклад, варто розглянути її кампанію до Конґресу, кампанію, яка здебільшого полягала в приниженні її батьківщини, а вона еміґрувала з незалежної України. Звичай-но, я сподіваюся, що її електорат пізнає її лукавість і відправить додому на майбутніх виборах”.

Коментарі закриті.