Колись відомий російський письменник Федір Достоєвський‚ автор глибоко психологічних і великою мірою пророчих романів – між іншим‚ людина з родовим українським корінням – розмірковуючи над соціяльними теоріями проґресу‚ поставив перед собою це запитання: „Чи можна збудувати всесвітню гармонію на одній-єдиній сльозі однієї-єдиної невинної дитини?“. І відповів: ні‚ не можна‚ це вже була б не гармонія‚ а злочин і горе.
Не краплини‚ а ріки і моря виплакали дитячі очі за людську історію. І нині у всьому світі майже 460 мільйонів дітей перебувають у зонах воєнних дій‚ 30 мільйонів не мають змоги навчатися у школах. Страшними темпами – сотнями тисяч! – зростає у світі кількість сиріт. Їх чекає дика експлуатація‚ наруга‚ сексуальне рабство.
Непоправне горе загарбницька війна Московії проти незалежної України принесла українським дітям. Документальні хроніки жахають жорстокістю‚ котра перевершує страхіття Другої світової. Вщент зруйновані міста і села‚ спалені і заміновані пшеничні поля‚ але найстрашніше‚ з чим нормальна людина не може змиритися‚ – смерті діточок. Станом на кінець лютого цього року вже загинуло 470 дітей‚ понад тисячу зазнали тяжких поранень. Російські ракети і бомби знищили понад три тисячі шкіл і дитячих садків‚ триста дитячих лікарень. Понад мільйон дітей втратили свої мешкання‚ понад чотири мільйони маленьких українців і українок війна вигнала у різні країни Европи.
Станом на кінець лютого, найбільше дитячих жертв є у Донецькій області – 443‚ у Харківській – 270‚ Київській – 123‚ Херсонській – 86‚ Запорізькій – 84‚ Миколаївській – 83‚ Чернігівській – 68‚ Луганській – 66‚ Дніпропетровській – 63.
Великих втрат Україні завдає насильна депортація дітей в Росію‚ їхня кількість вже досягнула 20 тисяч.
Один з наслідків війни – значно швидше подоросління українських дітей‚ і водночас – їхнє скоре світоглядне‚ патріотичне визрівання‚ про що написано вже багато вражаючих душу рядків. Ось одна з таких історій. П’ятнадцятирічна Ліза Чернишенко виїжджала з чотирма дорослими на авті з Попасної на Луганщині. На авто напала російська диверсійна група‚ дорослі пасажири були відразу тяжко поранені. Тоді Ліза‚ не маючи ніякого водійського досвіду‚ сама сіла за кермо.
Дорогою автівку знову обстріляли‚ поранивши Лізу‚ і все ж вона змогла доїхати до Бахмуту і врятувати своїх пасажирів.
А восьмирічний Єгор у Маріюполі під російськими бомбами мужньо писав свій щоденник. Фото цього тексту розійшлися у соціяльних мережах сотнями перепостів та зібрали тисячі схвильованих коментарів.
Дорослих захисників України від московської навали надзвичайно надихають юні волонтери‚ що збирають гроші для Збройних сил‚ виступають з дитячими концертами‚ виготовляють сувеніри на честь українських героїв.
Всесвітня організація охорони здоров’я закликає до захисту дітей у збройних конфліктах. За її даними‚ 10 відс. дітей, які пережили жах війни, пізніше матимуть симптоми психологічної травми, а ще 10 відс. можуть зазнати поведінкових змін або психологічних розладів, які стануть перешкодою для повноціннї участи в повсякденному житті після війни.
Які ж найважливіші чинники визначають ступінь впливу війни на психічне здоров’я дітей? Це передусім відсутність базових ресурсів (як от притулок, вода, їжа, освіта, медицина); розрив сімейних стосунків (через втрату, розлуку або переміщення); дискримінація (має значний вплив на ідентичність); песимістичний погляд на життя (постійне відчуття втрати та горя, нездатність уявити гарне майбутнє) і нормалізація насильства.
І все ж українські соціяльні психологи сходяться в думці‚ що‚ попри нелюдські умови, діти мають величезний потенціял життєстійкости‚ що дозволяє їм вирости та стати повноцінними особистостями всупереч отриманим психологічним травмам. Найважливішими захисними механізами є ефективні стратегії подолання труднощів, позитивна система переконань, здорові сімейні стосунки та дружба.
Вкрай важливою буде міжнародна допомога Україні і її дітям. Дитячий фонд ООН повідомив, що у 2023 році для забезпечення потреб українських дітей як усередині країни, так і за її межами потрібно виділити 1.1 млрд дол. З них 829 млн дол. необхідні для підтримки дітей у самій Україні, і 229 млн – для дітей-біженців за кордоном. У цю суму входять витрати на освіту, харчування, медичну допомогу.
Все це – заходи‚ котрі підтримують Україну на шляху до її перемоги і до мирного‚ щасливого життя її дітей.