ВОРРЕН, Мишиґен. – 21 листопада в приміщенні Українського культурного центру українська громада Детройту розпочала день скорботи за жертвами Голодомору 1932-1933 років в Україні.
Ведучою пам’ятного зібрання була д-р Олена Данилюк, професор Вейнського державного університету. Вона запросила до молитви о. Даниїла Чайковського з Церкви Непорочного Зачаття Діви Марії в Гемтремку, о. Володимира Петріва з Церкви Неустаючої Помочі Діви Марії в Дірборн Гайтсі, о. Еміліяна Дороша з Церкви св. Йосафата у Воррені, о. Богдана Рибчука з Флінту та Ґранд Рапідсу та о. д-ра Павла Боднарчука з Православної катедри Покрови Матері Божої у Савтфілді.
Після молитви Олена Данилюк попросила, щоб свічки, які присутні взяли при вході, приготовлені головою Дітройтської округи Союзу Українок Америки (СУА) Славою Глинською, були запалені в кожному домі 27 листопада, в день відзначення пам’яті мільйонів жертв на українській землі.
Ведуча привітала гостей – спонзорів цієї події: Уляну Огар-Кушнір – голову Громадського комітету Дітройту, С. Глинську – голову Окружної управи СУА, подякувала за фінансову підтримку Руслані Пронко – голові „Нової хвилі“, Олегові Каранцю – члену правління кредитівки „Самопоміч“.
Вона привітала також гостей від американського уряду. Посадник Воррену Джім Фаутс виголосив доповідь про жертви Голодомору. Посадниця Гемтремка Керен Маєвскі теж промовила слово про Голодомор. Представниця Конґресмена Енді Левіна, Стефанія Марокі зачитала текст формального документа, поміщеного в „Congressional Record“. Пол Войно та Джім Рунстад зачитали проклямації від Губернатора Гретчен Вітмен та привіти від сенаторів штату Мишиґен. Вони запросили українську громаду на урочисте підписання проклямації леґіслатури штату в Капітолії, що було призначене на 30 листопада.
Присутні послухали доповідь членки Мишиґенського комітету з відзначення Голодомору Марусі Зарицької і побачили багато прозірок на екрані, якими вона супроводжувала свою розповідь про свідків сталінського терору – мешканців штату. Багато прозірок були показані в листопаді 2020 року у віртуальній виставці „Голодомор: пам’ятаймо“ мисткині Лідії Боднар-Балахутрак з Г’юстона, Тексас.
Цей проєкт спільно створили Роксоляна Кармазин, Христя Бриндзя, Ксеня Рихтицька, Анізія Кармазин та Оля Черкас у співпраці з Л. Бондар-Балахутрак.
М. Зарицька розповіла про вшанування жертв Голодомору в різні роки. Під час розповіді М. Зарицької про свідків Голодомору Лесі Місьонґ, яка проживає в Лівонії, та Марії Сулківської, яка проживала в Монро, виступив зять М. Сулківської Василь Карпинський, вчитель історії, який розповів про сталінський терор.
М. Зарицька згадала доповідачів у попередніх відзначеннях, серед яких були д-р Віра Андрушків, канадська активістка Валентина Курилів, яка виготовила ілюстрації для уроків про Голодомор та розмістила їх у спеціяльному автобусі, д-р О. Данилюк, котра подала уроки на інтернеті Edu Paths, Arc of Inquiry, учасниця учительських конференцій Доріс Дужий, Богдан Клід, д-р Олександр Мотиль і д-р Роман Сербин – автори підручників про Голодомор.
Доповідачка підкреслила, що в 1953 році свідок Голодомору Петро Майсюра з Дітройту взяв участь у виготовленні двотомної книги „Black Deeds of the Kremlin“ та її друкуванні, відмітила і працю редактора газети „Українські вісті“, свідка Голодомору Михайла Смика, сказала про визначну ролю газети „Детройтські новини“ та заклик її редактора Ярослава Березовського прилучитися до відкликання премії Пулітцера Вольтеру Дюранті, котрий заперечував Голодомор в Україні.
М. Зарицька розповіла про створення Конґресової комісії в 1985 році для дослідження і видання збірки в трьох томах спогадів людей, які вижили в час Голодомору, Цю збірку укладав науковець з Анн Арбору Джеймс Мейс.
Під кінець доповіді вона надала слово учневі City of Мidland Dow High School Енді Уао, який одержав нагороду за нарис „Голодомор і брак комунікації“.
Запрошена була на зустріч Соломія Сорока, професорка скрипки, донька відомого українського графіка Богдана Сороки, сина відомих, переслідуваних комуністичною владою членів ОУН Катрусі Зарицької та Миколи Сороки. Її син Антон Грін зіграв ролю поводиря сліпого кобзаря в українському фільмі Олеся Саніна „Поводир, або квіти мають очі“. Цей фільм переглянули не тільки в Україні, а й в кінотеатрах Мишиґену. Тужливий і чистий голос скрипки у віртуозних руках С. Сороки ніби плакав над жертвами голоду на родючій українській землі. Це було „Адажіо“ Себастьяна Баха.
Д-р О. Данилюк закінчила зустріч подякою всім, хто був присутній і хто організував це відзначення, сказала, що громада послідовно, з року в рік дбає про те, щоб світ дізнався більше про ці трагічні події.