КИЇВ. – У столиці відкрилась виставка „Богоявлення. Братство. Собор“, яка розповідає киянам про історію знищеної духовної святині під час комуністичної влади. Експозиція, розташована в Національній академії мистецтв України, присвячена головній святині Києво-Братського монастиря на Подолі, зруйнованої комуністами у середині 1930-их років. Відвідувачі можуть побачити 14 документів, що свідчать про цілеспрямоване нищення московськими більшовиками у 1930-их роках найбільш знакових культових споруд Києва – Братського монастиря, Михайлівського Золотоверхого собору та монастиря, Микільського військового собору, дзвіниці Кирилівського монастиря.
У представленому проєкті на прикладі Богоявленського собору організатори прагнули показати велич археологічної та історичної спадщини Києва. Це була унікальна історична пам’ятка, збудована коштом Івана Мазепи. Братський монастир залишався одним з головних просвітницьких, культурних та релігійних центрів міста.
Монастир займав цілий квартал між Контрактовою площею, Набережно-Микільською, Ільїнською та Волоською вулицями. Окрасою монастирського комплексу якраз і був Богоявленський собор. Це був яскравий зразок меценатського храмового будівництва, неперевершеним шедевром архітектурного мистецтва епохи бароко, що спільно зі зведеною у середині XVIII ст. дзвіницею вважалися архітектурною домінантою Подолу. 1936 року Богоявленський собор, а також другий і третій яруси дзвіниці були розібрані. На місці собору влаштували плац для курсантів Київського військово-морського політичного училища, а поруч звели житловий будинок для командирів і політпрацівників, що розташувався на підмурках північного фасаду храму. Наразі фундамент Богоявленського собору знаходиться під асфальтом центрального плацу Києво-Могилянської академії та потребує комплексних археологічних досліджень.
В окремій інсталяції представлено 18 експонатів зі збірки Музею Майдану. Всі ці речі зібрано на деокупованих територіях протягом минулого року в експедиціях Національного музею Революції Гідности у межах місії Штабу порятунку спадщини. Це врятовані рештки з Церкви Різдва Пресвятої Богородиці cела В’язівка Житомирської области та Свято-Георгіївського скиту Свято-Успенської Святогірської лаври (село Долина Донецької области).
Фраґмент колони – оздоблення порталу Богоявленського собору.
Зворушливу інсталяцію „Реквієм“ представив відомий сучасний мистець Антон Логов, який також є одним з кураторів виставки. Концепцію інсталяції А. Логова продовжує його серія художніх творів „Малюнки про війну“, що є спробою переосмислення радянських ідеологем за допомогою мистецьких засобів.
Проєкт виставки створили Центр консервації предметів археології та Департамент охорони культурної спадщини Київської міської адміністрації у співпраці з 12 інституціями зі сфери освіти, культури, науки, громадського та правничого секторів. Виставка триватиме до 30 червня.