Виходить у світ нове етнографічне дослідження професора Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького Анатолія Чабана „Сільський побут Середньої Наддніпрянщини: кінець ХІХ-початок ХХІ ст.“.
Варто зазначити, що воно знаходиться у переліку питань комплексного дослідження історії Середнього Подніпров’я, якому автор присвятив третину свого життя. Саме про це йдеться у вступі до монографії.
Насамперед, автор знову і знову обґрунтовує значимість цієї території для творення українського етносу, формування державности, утворення і становлення українського козацтва як суспільно-політичного явища, утвердження Української козацької держави середини XVII ст. тощо і утверджує необхідність глибокого і всебічного вивчення реґіональної історії для неупередженого і об’єктивного висвітлення історії України.
Це особливо важливо у наш надзвичайно складний для України час, коли триває повномаштабна аґресія російських загарбників на суверенні землі України.
Підґрунтям її стали твердження адептів та званого „русского мира“ про відсутність свого самостійного розвитку українського етносу, процесів власного державотворення, які закладалися впродовж століть та багато інших хибних тверджень. Відтак ворог прийшов до висновків, що необхідно денацифікувати та демілітаризувати Україну, власне знищити український народ.
У запропонованій монографії переконливо доводиться хибність таких тверджень. На прикладі однієї із етнічних земель України – Середній Наддніпрянщині, переконливо доводиться унікальність історичного поступу формування витоків українського етносу в прадавній період своєї історії, у переддержавні часи та часи Давньоруської держави – Київської Русі, коли ще і згадки не було про Московію.
Саме про це йдеться при аналізі дослідження історії Середнього Подніпров’я, яке триває особливо інтенсивно останніх майже 30 років.
Тому доречним у вступі є перелік надбань наукового вивчення всіх аспектів історії краю. Зокрема, підкреслюється, що ця проблема викликала глибоку зацікавленість вчених-істориків Києва, Полтави, Вінниці, Львова, Дніпра, Харкова та інших наукових центрів, які брали безпосередню участь у проведенні наукових конференцій, історичних читань, симпозіюмах тощо. Особливо варто відзначити участь у цих заходах співробітників Інституту історії України НАН України на чолі із академіком В.А. Смолієм, а також Національної спілки краєзнавців (П.Т. Тронько, О.П. Реєнт). Охарактеризовано також участь у цій роботі наукової школи та наукового центру, який очолює автор книги А.Ю. Чабан.
Приводяться також як досягнуті результати, але і, що особливо цінно, проблемні питання, які окреслюють подальший науковий пошук у цій царині. Зокрема, одним із напрямків дослідження автор вбачає вивчення тематичної спрямованості наукових пошуків, а саме через глибоке вивчення проблем повсякденного життя жителів Середньої Наддніпрянщини. Сам автор неодноразово звертався до цих тем. Відомою книгою автора стала монографія „Щедрий стіл Середньої Наддніпрянщини“, яка отримала широке визнання, за її написання автор удостоєний премії ім. Михайла Максимовича. Ще однією працею стало перевидання книги М. Максимовича 1827 р. „Українські пісні“ із розлогою післямовою А. Чабана, де аналізується пісенний скарб Середньої Наддніпрянщини.
Не випадково і запропоноване видання, в якому детально аналізується сільський побут мешканців Середнього Подніпров’я, присвячене цій тематичній спрямованості досліджень.
Варто зазначити, що автору на основі всебічного аналізу першоджерел, дослідницької літератури, польових досліджень, власного досвіду вдалося в основному окреслити трансформацію сільського побуту мешканців села на досить незначному (в загальноісторичному процесі) відрізку часу, від архаїчних до модерних його форм.
Варто зауважити приведену у дослідженні стратифікацію сільського населення краю і детальну характеристику певних особливостей побуту. Це і селяни, і сільська інтеліґенція, сільські ремісники, згадані і представники промислових підприємств, лісівники, залізничники, а також поміщики, представники релігійних громад.
Цікавим, на мій погляд, є досить значний список відомих і призабутих портретів уродженців сіл Середньої Наддніпрянщини.
Важливо підкреслити, що автор виділяє як об’єктивність процесів трансформації побуту сільського населення, що викликано впливами науково-технічного прогресу, а також суб’єктивними впливами – адміністративними рішеннями, демографічними зрушеннями, переселенням сіл в результаті утворення рукотворних водоймищ, що призводило до занепаду ряду сіл, перетворення їх у неперспективні.
Чи не найбільшим надбанням запропонованого дослідження є детальний опис головних атрибутів сільського побуту і їхня трансформація. Сьогодні ми бачимо, що чимало із них назавжди відійшли у минуле, переходять у розряд музейних експонатів, раритетних згадок в класичній українській літературі. Це стосується практично всіх сфер сільського буття – від спорудження жител, господарських споруд, облаштування двору, саду, городу – до обробітку землі, водозабезпечення, водовідведення, енерґозабезпечення, ремонтних робіт тощо. Тому важливо зберегти у пам’яті народу все те, чим жили покоління наших предків, чим дорожили і так бережно передавали нащадкам.
Представлено в дослідженні сучасний трансформований побут сільських жителів, зокрема і окремі садиби зеленого туризму, певним чином дещо фраґментарно, оскільки це предмет спеціяльного розлогого дослідження, як справедливо зауважує автор. У книзі приведені і радикальні зміни у головних господарських процесах, які відбулися на цьому відтинку історичного шляху сільського населення.
Хочу окремо зупинитися про нашу співпрацю з автором, а також із українською діяспорою в США. Нещодавно побачила світ книга Антоні Хшанщевського „Пам’ятки офіціяліста Потоцьких з Тульчина“ у моєму перекладі з польської мови. Блискучу передмову до неї написав А. Чабан. А ще були його відгуки на мої праці „Цвинтар Церкви-пам’ятника святого Андрія Первозваного у Савт-Бавнд Бруку, Нью-Джерзі“ та „Краса і велич України. Спроба філателістичного дослідження“, про що неодноразова писала „Свобода“.
Багатьом представникам української діяспори у США запам’яталися прочитані лекції професором Чабаном А.Ю. перед чисельними авдиторіями про підґрунтя повномаштабної аґресії Росії проти України, про український щедрий стіл та українські пісні, про видатні історичні постаті. Переконаний, що запропоноване видання буде приязно зустрінуте як на Батьківщині, так і в колах чисельної української діяспори.