30 березня стало відомо про затримання в Єкатеринбурзі американського журналіста, кореспондента The Wall Street Journal Евана Гершковича. Як стверджують у ФСБ, його схопили „при спробі отримання секретних відомостей“ нібито про діяльність одного із підприємств російського військово-промислового комплексу. Проти журналіста порушено кримінальну справу про шпигунство (до 20 років позбавлення волі). Його доставили до Москви та відправили під арешт.
Про зникнення Е. Гершковича першим повідомив єкатеринбурзький піарник Ярослав Ширшиков, який супроводжував журналіста в Єкатеринбурзі. За словами Ширшикова, той збирав інформацію про ПВК „Ваґнер“ та ставлення росіян до „спецоперації“. Єкатеринбурґ був обраний через те, що Євгеній Пригожин виступав зі звинуваченнями на адресу керівництва міста та области, а його тут відшивали, каже Я. Ширшиков.
Я. Ширшиков давав інтерв’ю Е. Гершковичу близько двох тижнів тому, а потім репортер поїхав до Москви. 28 березня він повідомив, що повернеться до Єкатеринбургу. За словами Я. Ширшикова, у ніч на 30 березня йому зателефонували з лондонського номера: людина на ім’я Томас сказала, що Е. Гершкович 29 березня повернувся до Єкатеринбурґа і вже добу не виходив на зв’язок із редакцією. „Вчора він близько 15:00 був онлайн востаннє.
29 березня з’явилася новина, що в Єкатеринбурзі силовики затримали людину біля ресторану, натягнувши йому на голову светр. Я. Ширшиков припустив, що затриманим міг бути Е. Гершкович.
Один із іноземних журналістів, які працюють у Москві, розповів, що Гершкович їздив також до Нижнього Тагілу, де знаходиться оборонне підприємство „Уралвагонзавод“.
Е. Гершкович близько шести років живе у Росії, він акредитований при МЗС як співробітник московського бюро The Wall Street Journal.
Остання стаття Е. Гершковича перед арештом вийшла 28 березня.
Значна частина іноземних журналістів залишила Росію ще в березні 2022 року – після того, як їх зібрали в МЗС і попередили про відповідальність щодо „закону про фейки“. У тому числі про заборону називати війну війною. Проте деякі московські корпункти продовжили роботу: у редакціях розраховували, що російській владі вигідна присутність іноземних журналістів. Так, Майкл Слекман, заступник головного редактора Times та колишній московський кореспондент Newsday, зазначав, що його газета залишалася в країні протягом усього правління Сталіна та всієї холодної війни. „Зазвичай існує розуміння того, що присутність незалежних журналістів принаймні дає певну легітимність на міжнародному рівні. Це дозволяє людям зрозуміти вашу історію, ваш бік, вашу культуру та ваш спосіб мислення“, – говорив М. Слекман.
Еван Гершкович. (Фото: Грани.ру)
Е. Гершкович – перший американський журналіст, звинувачений російською владою у шпигунстві з часів холодної війни. У 2016 році в Москві за таким же звинуваченням було заарештовано українця Романа Сущенка, кореспондента „Укрінформу“ у Франції. Його засудили до 12 років ув’язнення, а 2019-го передали Україні під час обміну полоненими.
Захоплення американських заручників Кремль практикує дедалі впевненіше. Відому баскетболістку Брітні Ґрайнер затримали в аеропорту Шереметьєво минулого року за тиждень до великого вторгнення в Україну. Їй дали дев’ять років за звинуваченням у зберіганні та контрабанді наркотиків (мова йшла про гашишну олію у вейпі з картриджами вагою 0.7 грама). Згодом Б. Ґрайнер обміняли на росіянина Віктора Бута, засудженого в США на 25 років за контрабанду зброї.
У червні минулого року підмосковний суд призначив 14 років колонії суворого режиму американцеві Марку Фоґелю, колишньому дипломату, який був затриманий з 17 грамами медичної марихуани.
У мордовській колонії залишається американець Пол Вілан – колишній морський піхотинець, засуджений 2020 року російським судом у шпигунській справі. Він приїхав у 2018 році до Москви на весілля колишнього товариша по службі. Був затриманий співробітниками ФСБ у готельному номері при отриманні USB-накопичувача із секретними відомостями. П. Вілан стверджував, що очікував отримати флешку з фотографіями із Сергієвого Посаду, де він відпочивав зі своїм другом. Американець заявив, що став жертвою провокації через борг у 100 тис. рублів, який йому не захотів віддавати знайомий співробітник ФСБ.