Туреччина погодилися на вступ Швеції до НАТО
ВІЛЬНЮС. – Напередодні вершинної зустрічі НАТО в столиці Литви Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган погодився 10 липня на вступ Швеції до НАТО. У відповідь на російську навалу на Україну минулого року, Фінляндія та Швеція подалися на членство до альянсу. Але Туреччина досі затримувала вступ Швеції, кажучи, що вона замало зробила для приборкання забороненої „Робочої партії Курдистану”. Швеція погодилася не допомагати цій партії і посприяти вступу Туреччини до Европейського союзу. Уряд Угорщини оголосив 6 липня, що не противитиметься вступу Швеції до НАТО. Президент США Джо Байден привітав цей крок Туреччини. Він зустрівся з Р. Ердоганом приватно 11 липня. („Reuters”)
Суд заборонив університетам дискримінувати
ВАШІНҐТОН. – Верховний суд США вирішив 29 червня, що так звані „підтверджуючі дії” (affirmative acts) університетів є незаконними. Ці правила застосовувалися під час прийому абітурієнтів, переважно в елітних коледжах та університетах, щоб збільшити кількість представників расових меншин, проте водночас вони часто дискримінували абітурієнтів азійського походження. Голосами 6-3 і 6-2 проти Гарвардського коледжу та Університету Північної Каролайни, відповідно, суд постановив, що такі дії порушують 14-ту поправку до Конституції США, бо вони „включають расові стереотипи”. Суд додав, що університет може брати під увагу на індивідуальній основі, як расова приналежність вплинула на життя абітурієнта. Обидві справи подала до суду організація „Студенти за справедливе допущення”. Суд постановив, що „раса не може бути вирішальним фактором” у прийнятті абітурієнтів до вищих учбових закладів. Ліберальні кола гостро скритикували ці рішення. У телевізійному зверненні до народу Президент Джо Байден сказав, що ці рішення не можуть бути „останнім словом” на цю тему. Він заявив, що „я сильно, сильно не погоджуюсь з цим рішенням”, і пообіцяв знайти інші способи для „врізноманітнення”. У відповідь на запитання репортерів президент сказав, що Верховний суд не є „нормальним судом”. Консервативні кола привітали ці рішення, кажучи, що це є кроком для закінчення расового упередження й дискримінації в освіті. („The New York Times”)
Скільки росіян загинули в Україні?
БРЮСЕЛЬ. – Приблизно 50 тис. росіян загинули на війні в Україні згідно з першою незалежною статистичною аналізою втрат Росії. Два незалежних російських ЗМІ – „Медіязона“ й „Медуза“ – у співпраці з Тубінґен університетом в Німеччині, оприлюднила ці цифри 10 липня. Росія досі офіційно визнала смерть 6,000 своїх вояків на війні в Україні. У лютому Міністерство оборони Об’єднаного Королівства сказало, що загинули 40-60 тис. росіян. Витік інформації з Оборонної розвідувальної аґенції (DIA) США вказував, що протягом першого року війни загинуло 35-43 тис. росіян. На запитання аґенції „Асосіейтед прес”, представник Кремля Дмитро Пєсков сказав, що він нічого не чув про ці цифри. У січні Кремль заборонив „Медузу“ як нелеґальну „небажану організацію”. Москва назвала „Медузу“ й „Медіязону“ „чужоземними аґентами” і забльокувала їхні вебсторінки після вторгнення Росії в Україну. („Associated Press”)
Що уникають глядачі новин?
ЛОНДОН. – Інститут вивчення журналістики Ройтерс при Оксфордському університеті щорічно оприлюднює наслідки ґльобального опитування глядачів новин. 14 червня він оприлюднив наслідки опитувань в 46 країнах. Майже 40 відс. опитаних осіб, які принаймні часом оминають новини, сказали, що вони уникають новини про Україну. Опитування не проходили в Україні та Росії. Після України інші теми, які уникаються, є національна політика (38 відс.), питання соціяльної справедливости (31 відс.) і злочинність (30 відс.). Найбільше уникають новин про Україну у Фінляндії (75 відс.), Чехії (60 відс.), Німеччині (52 відс.), Словаччині (50 відс.) і Болгарії (48 відс.). В Об’єднаному Королівстві ця цифра є 40 відс., у Польщі – 35 відс., а у США – 32 відс. („Kyiv Post”)
Рішення суду щодо релігійної свободи
ВАШІНҐТОН. – Верховний суд США виніс два важливих рішення щодо релігійної свободи. 29 червня суд одноголосно постановив, що працедавці мусять намагатися дозволити своїм працівникам зберігати їхні релігійні свята. Справу підніс колишній поштар Джералд Ґроф, котрий хотів мати неділю вільну від праці як релігійний день, а Поштова служба вимагала, щоб він працював. 30 червня голосами 6-3 суд постановив, що мистецький оформлювач шлюбних вебсторінок Лорі Смит має право відмовити надавати послуги одностатевим клієнтам через свої релігійні переконання. Стейт Кольорадо мав закон, який забороняв їй відмовити свої послуги з релігійних причин. Обидва рішення Верховного суду скріпили Першу поправку до Конституції США, яка не дозволяє урядові забороняти релігійні практикування. („The Wall Street Journal”, „Fox News”)
Конкурcанти не знали „Отче наш”
ЛОС-АНДЖЕЛЕС. – Упродовж майже 40 років телевізійна програма „Jeopardy” на телеканалі „ABC” є однією з найбільш популярних програм в країні. В ній конкурсанти намагаються відповісти на питання на різні теми і тому мусять досить багато знати. Але 13 червня на інтернеті й соціяльних мережах спалахнула гаряча дискусія, коли всі три конкурсанти не могли відповісти на питання з Євангелії: „Матей, розділ 6, вірш 9 пише, ‘Отче наш, що єси на небесах’, це ‘ім’я твоє’…” Глядачі й учасники в соціяльних мережах не могли повірити, що ніхто не знав відповіді на таке легке питання – „Нехай святиться”. Деякі казали, що це вказує „на сумний стан країни”. Інші казали, що вони атеїсти, але правильно відповіли на це питання. („NBC News”)
Суддя обмежив контакт з соцмедіями
ШРЕВЕПОРТ, Люїзіяна. – Суддя Тері Довті з Окружного суду США вирішив 4 липня, що адміністрація Президента Джо Байдена порушила Першу поправку до Конституції, коли під час пандемії коронавірусу піддавала цензурі неприхильні погляди в соціяльних медіях. Суддя також видав попередню заборону численним федеральним урядовцям, включаючи головного хірурга Вівека Мирті, секретаря Департаменту охорони здоров’я та соціяльних служб (HHS) Зейвєра Бесеру, прес-секретаря Білого Дому Керін Джін-П’єр і всіх працівників Департаменту юстиції та Федерального бюра розслідувань (FBI) – не дозволяючи їм мати які-небудь контакти з фірмами соціяльних медій з метою знеохочувати або обмежувати свободу слова, дозволену Першою поправкою до Конституції. Цей позов подали до суду республіканські стейти, кажучи, що адміністрація тиснула на компанії соціяльних медій, щоб знімати кореспонденцію, яка нібито є дезінформацією про коронавірус, забезпечення виборчого процесу та інші теми. („Politico”)
Повернення запам’ятовування
НЮ-ЙОРК. – Упродовж останніх кількох десятиліть серед професійних вихователів переважала думка, що дітям не треба вивчати речі напам’ять. Одначе, від давніх давен люди вивчали речі напам’ять, особливо промови, поеми й пісні. Запам’ятовування є потрібним для інтелектуального розвитку, логічного мислення, роздумів й продумання. Тепер запам’ятовування повертається. Газета „Вол Стріт Джорнал” з 14 червня пригадує, що „запам’ятовування клясичних слів пригадує нам, що вони є живими”. Цього року нові навчальні стандарти в стейті Аркансо вимагають, щоб студенти 6-12 кляс „продеклямували вступ з відомої поеми, п’єси або промови”. У Джорджії нові стандарти починаються від садочка. У Південній Дакоті, починаючи з цього року, учні мають вивчити напам’ять деякі основні тексти з предмету громадянства, такі як Клятва вірности, перші параґрафи Деклярації Незалежности, Передмову до Конституції, першу строфу національного гимну і Ґетисбурзьку промову. Впродовж більшости американської історії ці практики були цілком нормальними. („The Boston Globe”)